Жито

Жито і життя, життя і жито,і скільки праці втомлених рук,і скільки буревіїв пережито, зараз же стерня кружляє тільки крук.Цей невеселий серпень,нема що жати бо згоріло, скільки ще потрібно перемог і звершень,щоб родило жито й тіло відболіло? Скільки ще земля крові нап’ється,і своєї, і чужої , скільки смерть іще озветься,ген отам на видноколі?Ми -нація хліборобів,воїнами нам довелося стати, щоб росло жито і дитя в утробі,щоб ми могли вільно жити і кохати.Щоб на мирній землі вирощувати хліб,жито, ячмінь,гречка ,пшениця , щоб бачив увесь світ,як Вкраїна знову відродиться.І щоб наші діти і онуки,були на своїй землі панами,щоб не кружляли хижі круки,над нашими родючими ланами.Земля ж свята родила всім на радість ,працювали люди й співали пісні,і батьки наші на старість жили мирно, а не у війні.І була Вкраїна багата, і влада була для людей, і процвітала кожна хата,у мирі й злагоді кожен день.
Христина