Життя без неї як без сонця

Без тебе я
Як земля без сонця
Неможливе
Воно світле й тепле
Яке зігріває мене щодня

З кожним днем
Сонце все далі від землі
Від мене
Холод і сум, накрив усе
Що росло і розквітало

Пригадую тепер
Як дивлюся я на тебе
Й краса засліплює мене
І все на світі розквітає
Воно ж не дивно бо це сонце

І знаю лиш одне
Де б це сонце небувало
Якщо воно біди не знає
То й радість переповнює мене
Михайло