Життя біжить… мов тінь на стінах,
Мов вітер — ледь торкнув, і зник…
Сьогодні — ранок у обіймах,
А завтра — спомин на весь вік.
Ми вчора мріяли про літо,
Сміялись… вірили в весну.
Та час іде — стрімкий, розмитий,
Несе і тишу, і війну.
Усе мінливе… Люди, дати,
І цінним стало — просто бути.
Тримати руку, не мовчати,
Любити… доки можемо почути.
Життя не просить пауз чи поради,
Воно — як серце: б’є — і все.
Цінуй, допоки не опаде
Останній лист з душі й дерев.
Анастасія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
