Наша перша зустріч навік закарбувалась,
У серці міцно оселилась.
Моя душа з твоєю поєдналась,
З тих пір життя моє змінилось.
В обіймах ти тепло мені дарував,
Ковтком джерельної води для мене став.
Під зорями до ранку пісню ніжну співав
І показав, яке життя блаженне.
За наші роки подарував любові “квіти”,
У нас були щасливі й тривожні дні.
Ми вистояли разом, не пішли за вітром,
Чекали світлі та омріяні часи.
Тепер дивлюсь на промені сонячні,
Що передають твоє тепло.
Я вдячна тобі за дороги пройдені,
За щедре й безмежне добро.
З тобою життя було безстрашне,
З тобою воно було живе.
З тобою я бачила цей світ інакше.
Без тебе це життя вже не те.
02.03.2025 23:39
Анастасія Мізера
“Життя вже не те”
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська