Всі кажуть, що наше життя легке, хіба то легко!?
Лапки кожен день в росу мочити,
ще тепла ковдра літом на нас лежить,
зимою вона добре гріє,
а от літом вона не треба, бо гаряче стає.
А я води боюсь, це ви, люди, якісь дивні,
воду полюбляєте. Я дивлюсь за своєю хазяйкою —
на кожен день п’є воду.
Хіба то легко бути котом?
Вночі на дворі страшно стає і холодно,
і з’їсти ми не можемо все,
але зате там, де миші, миєш, полюбляєм.
Це я — котик, що Зінчук,
але важко мені жити.
А ви, мої котики, не засмучуйтеся —
та пусте, ви люди, це головне.
Котик той що Зінчук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
