Життя пробіжить й не помітиш…

Життя – як весна... Пробіжить й не помітиш.
Порадує сонечком, первоцвітами, травами.
Ласкаво душу почуттями ніжності збагатиш.
Замилуєшся весняними гаями, краєвидами.

Життя – як райдуга... Любуйся цією красою.
Подаруй собі веселі, різноколірні барви всі.
Вмийся дощами й намочи свої ноги росою.
Кохай. Вклонись веселці та птасі стоголосій.

Життя – як те літо... Пробіжить й не помітиш.
Подарує з поля квіти та спориші при дорозі.
Час на відпочинок і його спокуси потратиш.
Від щедрих дарів не відмовишся, не в змозі.

Життя – як дощ... Ти сильно змокни під ним.
Не вийде з доріг та перехресть вийти сухим.
Створюй сім’ю. Ти не живи життям марним.
Після дощику насолодись і садом квітучим.

Життя – як осінь... Пробіжить й не помітиш...
Закрутить ніжний вальс із багряним листом.
Осінніми дарами щедро комори заповниш.
Навіє роздуми. Добре володіє таким хистом.

Життя – як ріка... Швиденько біжи за течією.
Не зогледишся, як літа побіжать з гори вниз.
Будь з Батьківщиною, з родиною та сім’єю.
Невідомо: "А що попереду? Який сюрприз?"

Життя – як зима... Пробіжить й не помітиш...
Зачарує білим снігом і тріскучим морозом.
Теплий зимовий одяг зносити себе змусиш.
Напровесні втішишся весняним прогнозом.

Життя – як туман... Він – цар, доки не осяде.
Даремно не живи. Щось добре і мудре зроби.
Як на спілкування з тобою старість присяде,
Про своє життя й місце в ньому їй розкажи.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко