Навіщо гнатися за тим,
Чого ніколи не спіймаєш?
Майбутнє – це не побратим,
Лиш горе на шляху спіткаєш.
Як можеш ремствувати чимось,
Що вже пірнуло в небуття?
І збиткуватися над тим, що змилось,
Відроджуючи смутку відчуття?
Подякуй Всесвіту за досвід!
Прийми до розуму знання!
Придушуй сумнівів ти сморід,
Надії світле одягни вбрання!
Здійсни зупинку часу, проживи!
Пусти запал людського щастя!
Урок цей доленосний уяви,
Пройди скрізь істинне причастя.
Життя стрімке немов ріка,
Що поглинає у потік твій спогад.
Поводься, ніби завтра вже пітьма,
І честь тримай з душею поряд.
Бахмацький Богдан Сергійович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
