Життя — це втома, що зростає з кожним роком

Життя — це втома, що зростає з кожним роком,
Де радість змінює натомленість і страх.
Ми крок за кроком, обпікаючись уроком,
Шукаєм світло у туманах і вітрах.

Крізь довгі дні, де сонце ледь не згасне,
Де тягне в землю кожен вчорашній біль,
Ми все ж ідемо, хоч дороги ці неясні,
І хай спинається над нами темний гніт.

Та поки серце ще у грудях б’ється,
Допоки в венах ще нуртує мить,
Ми знов піднімемось, життя не здасться,
Хоч як нелегко — варто далі жить.