Як швидко літо промайнуло неначе гарний сон
Вже чутно шепіт осені і каркання ворон
Жовтіє лист на дереві, туман йде над рікою
Летять лелеки в небі несуть журбу з собою
Додому повернуться аж ранньою весною
Навколо всюди тиша природа завмирає
Пройшло моє дитинтво і молодість минає
І час біжить невпинно пливе за роком рік
Не встиг ще покохати й продовжити свій рід
Яка у мене доля все думаю й гадаю
Неначе вітер вітер в полі Я спокою не знаю
З тривожною душею дивлюся в майбуття
До юності назад уже немає вороття
Але в моєму серці надія ще жива
Ще прийде і посміхнеться мені моя весна
Левко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
