В її очах дзеркалить цілий Всесвіт
I подих вітру дмухає в чоло…
Вона вже відчуває, що воскресла,
Життя стежками різними вело…
І серце її, як зоря космічна,
Іскриться в різних кольорах…
Вона проходить шлях барвистий,
Немає більше тіні на очах.
У погляді з’явилось сяйво дива,
Натхненністю окрилені чуття!
Якась могутня, вічна сила
До світла сонця через гори провела!
Відлуння простором так тихо ллється,
Гуляє вічний вітер у полях…
І може все лише здається…
Ні,- це життя летить, як вільний птах!
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
