Життя складне і незбагненне,
Таке незвідане, натхненне…
Воно є в кожному із нас,
Воно – це наш невпинний час,
Що не спливає, а біжить…
Нащо воно, й куди спішить?
Ми, живучи, щось відкриваємо,
Нові знання ми здобуваємо,
Щоб щось залишить по собі,
Існуємо ніби в боротьбі.
Змагаючись межи собою,
Життя ми звемо боротьбою
За краще місце на Землі,
Тому ми підлі всі і злі.
Чужих проблем не помічаємо,
Хоча ми знаємо, добре знаємо,
Що Бог любити всіх нас вчить
Як чесно, мирно – легко жить.
Ніхто уваги не звертає
І марно цінний час втрачає.
Чи зрозуміємо ми колись
Для чого на світі цім родились?
Таня Полуфанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська