Життя – як мить, як спалах світла в тьмі,
То тихий дощ, то буря без упину,
Дорога в невідомі нам світи,
Де кожен крок – наче нова картина.
Воно тече, мов річка крізь роки,
Змиває страх, дарує новий подих,
Веде нас крізь падіння і стежки,
Щоб ми збагнули силу власних кроків.
Життя – це сум і радість, що в душі,
І щастя миті, що зникає швидко.
Це вічний пошук правди і вірші,
Що в кожнім серці залишають слід.
Тож йди, не бійся, кожен день живи,
Бо мить мине, як легкий подих вітру.
В душі ти пам’ять збережи,
Про те, що жив, любив, і йшов відкрито.
Дата: листопад 2024 р.
Богдан Вакуленко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
