жінка, заради якої зчиняють бунт,
під ногами якої хрустять епохи.
тіло її…
тіло її, чиста ртуть —
вдихати і благати про допомогу.
волосся її, хвилі нестримних вод —
щокою невпинно водити танець,
губи-революція, розум-переворот.
сміх її. крик її. доторки її пальців.
я за нею — на світло, за неї — в темінь,
я про неї усьому світу, тільки б почути "мій",
виб’ю усе лихе, приборкаю владних демонів.
вибиратиму з її ранок пісок та сіль,
вип’ю печаль, висушу сльози, стримаю її гнів,
але зараз стою навпроти голий і обеззброєний,
дàвлюся її склом, згораю у сяйві її вогнів.
"і як ти побореш зло, коли зло — частка мене самої?"
Бешкет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
