А пам’ятаєте княгиню Ольгу,
так це та, що винайшла тих
смертоносних голубів і горобців
ту біологічну зброю, послала всю на ворогів
Невже вона то з підземелля знов чаклує…
Посилаючи свої мудрі думки
Шле нам свою біологічну зброю,
яку так зберігала тисячу років
І зараз хай згадають ті прокляті «орки»!
Що жінка та, зробила за одне життя…
Життя того єдиного,
в кому вбачала Бога!
Чотири помсти Жінки за Коханого життя.
А зараз ви бомбили, катували, гвалтували
Згасили стільки мирних душ
І скільки, уявіть собі, княгинь-вдовиць зосталось
Вони вас до кісток всіх проклянуть!
Прокльони ті нести вам віки!!!
І муки хай будуть ваші страшні!
А скільки душ на небо полетіло,
від ваших куль, ракет і вітру в голові
Вони тепер на небі,
Їм видніше, куди тепер “пускати голубів”
А поки ми тут свою землю захищаєм
І тілом і душею стоїмо
Ви будете «насінням проростати”
У чорноземах, що насичені добром!
Вікторія Анічхіна
