Чи варта ти терпіти біль?
Чи згодна з долею такою?
Що будеш вічно в смутку жить,
І не полюбить тебе доля.
Ти зрозумій, ти варта світу,
Твій чоловік, зробив би все,
Що б тільки все з тобою пережити,
Для тих секунд долонь в теплі.
Не втратить сили, почуття, надію
Не буде думати про тих,
Що почуття йому розбили,
Він точно не згадає їх.
Люби себе, милуйся світом
Не дай образити себе
Хай буде на руках носити,
А ти проси: «Ще , ще».
І не проси уваги, мила,
Він може сам і без порад,
Але питання лиш в одному
Чи справді він тебе кохав?
Всі хлопаки прості як нитка,
Захоче, зробить, ось і все.
Ця істина легка , немов повітря
Ти головне, кохай себе.
Ти варта більшого , я знаю
Ми варті квітів кожен день
Ми варті, що б нас покохали,
Просити тут не треба, перебір.
Марія Корчака
