І знову цей час
Так тяжко для нас
Зникають в заході сонця
Мої думи безсонні
І в тиші нічній
Мене ти зустрінь
Очі твої як морозу туман
А серце твое як колір троянд
Вітер та сніг, кружляєм так звично
Мені би з тобою зостатись навічно
Танцюєш зі мною, на льду йдуть розколи
Тебе я більш не забуду ніколи
Останні подихи, фрази
С тобою ми більше не будемо разом
Прокинусь від сна, остання надія
Навіть не думай, це лише мрія
Роки ідуть, час минає
Кохання моє в тумані блукає
Будеш зі мною із забутого сна
Думками якого лечу я до дна
Анастасія Вінцковська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
