Тепер я вам скажу таке,
Що сили буду правдою мовляти,
Меня до серця болем гне,
Таке життя отруйне мати,
Спираюсь горю кожен день!
Віщую всім своє ім’я
Зовуть на світі шахраєм
Хоча такого вік не ситувала
Сміялась, дихала, любилась,
Біжала стежкою до всіх,
Стоять біль вас, як обжигатись
Кроїтись навпіл
Кров’ю обливатись.
Такого бачити – сліпою стати
Таке торкатись – руки відсікти.
Сторонь ходити сил немає
Ходити у часі – забути спокою собі.
Ночами плачу, зранку вічно відмовляюсь
Жити це життя завжди.
Вірою і правдою служу народу
А він мене кидає горіти в піч.
Тоді, як я не маю проку
Краще зникнути навіч
Варвара
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
