Завжди була я

Я і є те вічне та прекрасне
Що вкрито таємницею ночі
Ти завжди закликаєш мене
Щоб побачити уві сні

Я і є та недосяжна зірка
Яка сяє крізь очі твої
Я той промінчик світла
Щоранку вже біля двері

Я і є то шалене кохання
Що запалює серця
Без мене нема існування
Нема сенсу людського життя

Я і є та остання надія
Яка в серці тендітном живе
Я сама від себе радію
І страждаю сама від себе

Я і є то дивне створіння
Від якого руйнується все
Я і є той ангел небесний
Що на крилах тебе понесе

Я і є та надприродня сила
Яку я відчуваю все життя
Вона нікуди від мене не зникла
Тому що нею, завжди була я
Діана Ф.