що з життям своїм роблю я не так?
чому в думках блукають спогади минулі,
які бажала б я забути, як сон жахливий і грішний?
не можу я так більше бути,
на самоті, де кривдник я.
мій ворог то моє внутрішнє.
мій спадок, то мій алкоголізм.
сил нема так більше жити,
коли в думках я сам собі антагоніст.
всі рішення хибними здавались,
хоч я і намагаюсь, думаючи,
що до правильних я маю хист.
сама собі офелія, що згадає усі мої гріхи.
рятувати сном більш нема чого,
порізник був би в вигляді віщого
пустого сновидіння, де дали б відповідь мені, що зробити мені своїм спасінням або що кривдить, коли на самоті.
блукаю крізь ліс, де дерева високі.
колись я виросту й усе побачу,
виросту й усе пробачу.
тільки-но час плине не у ту мить.
стрингер
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
