Завтра тобі треба йти.
Які ці короткі стрічання!
Попереду в тебе – фронти,
позаду – твій дім, і кохання.
Тобі від’їжджати пора,
обійми, цілунки і сльози…
Прощається осінь в дворах,
і жалібно плачуться грози.
Тобі повертатися слід
туди, де задимлене небо,
де Південь у вирвах, і Схід.
А тут – всі чекають на тебе.
Тебе проводжаючи, йду,
із вірою тісно горнуся…
Під деревом в нашім саду,
коханий, тебе я діждуся.
06.10.2022
Олена Богуцька
Олена Богуцька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
