Вже росою цікавиться вітер
І зі сходу проміння густе,
Всі калюжі, неначе, хто витер,
І болото вже, майже, сухе.
Ожив берег — щебет в долині,
І качо́к голоси між ряски,
Там писатися б маслом картині,
Там творити поемі рядки.
Ве́рби діляться тінню своєю,
Шелестить очерет на воді,
Гудуть бджоли всією сім’єю
Поміж квітами, низько, в траві.
Метушаться мурахи між тлею,
Павучок павутину плете,
Та метелик красою своєю
Вже увагу на себе бере.
Задивилося небо у воду
На незвичний веселки вінок,
Величаю словами ту вроду,
Додаючи до вірша рядок.
23.09.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
