Я заздрю тобі бо в тебе є все:
І друзі, й кохання і врода ясна.
У мене із цього нічого нема,
Лиш порожнеча і тиша глуха.
Немає бажання – ні жити, ні мріяти,
Ні співчувати, ні серцем горіти.
Турбота й відрада є чужим мені,
Така ж чужа, мов дзеркалу, самоповага.
Всі складають тобі пошану й уклін,
А ти натомість, даруєш їм дим-
Що є іскрою їхніх бажань,
Я ж живу у глибині своїх порожнин.
Жвалєвська Валентина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська