{ Передісторія }
Ці події відбуватимуться у місті Муруніськ. Почнемо.
Головна героїня цієї історії Марія, життя в неї від початку не залагодилося. Народилася вона в сім’ї, де батько жахливий аб’юзер. Він працював на заводі, і коли був удома завжди пив, за будь-яку неправильно зроблену вказівку бив свою сім’ю. Що п’яний що тверезий він був жорстоким диктатором. До речі, до весілля з Бріаною він був зовсім інший. Мама Маші, Бріана, мила жінка, вона ніколи не посміла б підняти руку на сім’ю. До весілля з Чарлі вона і подумати не могла, що він так зміниться, але подітися було не куди. Коли жінка була вагітна, то хотіла піти від чоловіка тирана, але той погрожував, що вб’є її, а дитину забере. Можна було піти в поліцію, але там майже всі знайомі Чарлі, і в будь-якому разі він би вийшов чистим із води. Ось і заради Маші вона вирішила терпіти, може після народження дитини він знову стане нормальним?
У Маші є хороші друзі, Юля та Марина. З ним вона знайома майже з самого дитинства.
Сім’я Марини відома і дуже багата. Батько має великий бізнес, із 20 років він працює 24/7. Їхню родину знають буквально кожен другий. Мати Марини не працює, вона займається справами по дому. Така бізнес-мама. Дочку вона виховала за своїм принципом. Марина розпещена, поважає себе і завжди робить що хоче. Вона не звикла приймати відмови. Часто із сім’єю літають на відпочинок. Сама Марина навчається на домашньому навчанні, тому що їй не подобається школа та її обстановка.
Сім’я Юлії, вона на вигляд звичайна сім’я. У ній батько, мати,син та донька. Міс Глорія працює психологом, завжди з легкістю допомагає дітям з їхніми присохологічними проблемами. Містер Едріан працює хірургом, любить свою роботу, на його рахунку багато врятованих життів.
У нашій історії також є Тітка Бетті. Міс Карина.
Ця жінка не так проста, як здається. Вона працює бухгалтером, завжди максимально серйозна та строга. Має 2 дітей, сина та дочку. До них вона виявляє любов, хоч не таку сильну як до більшості людей, але все ж таки. Відомо, що вона має племінницю Марію. Ой… ну, тут все погано. До неї ставлення максимально погане, вона буквально 1 раз у житті приїжджала до неї у гості. Ненавидить її через матір та батька. Та це дочка її рідної сестри? Але що? Карина вважає, що вона жахливо вчинила, що вийшла за Чарлі і народила йому дитину. Про самого Чарлі все зрозуміло. У молодості Карина намагалася вести любовні стосунки з Чарлі але він тоді показав їй справжнє обличчя. І вона вчасно втекла. Сестрі своїй вона намагалася всіма силами показати та розповісти про цього чоловіка. Але вона не вірила. А даремно. Роуз вважає, що Бетті пішла в батька і не хоче з нею бачитися, і своїм дітям забороняє з нею спілкуватися.
{ Поки що все, подальші подробиці вже будуть у самій історії. Приємного читання }
2 місяці назад.
15 серпня, 2015 рік. Час 20.34.
Був вечір п’ятниці, на вулиці вже темніло, і нотки холодного вітеру вже можна було відчути на своєму тілі, від якого була мала дріж. Біля одного багатоповерхового будинку була лавочка, на якій сиділи три подруги. Маша, Юля та Марина. Те, що вони подруги можна було помітити відразу як пройдеш повз них. Гучний сміх, крик, обійми тощо… Троє дівчат розмовляли по душам. Розповідали особисті проблеми, жартували, говорили про майбутнє. Типові розмови подруг.
[Ю] Ну й ось… а я ж кажу, що ви обіцяли мені!? Але ні, Соня приходить, тому сиди з нею.
[М] Та.. шкода що вони так сказали, а завжди думала що в тебе не такі батьки.
[Мар.] жах, коли вже ця соня кудить зникне.
[ю] о таак. Я пам’ятаю що вона робила, а батьки ще кажуть спілкуватися з нею.
[мар.] не розумію їх. Доречі, розбавлю трохи нашу обстановку, я з одним хлопцем познайомилась. Скоро іду на побачення)
[м] оооо, обов’язково щоб розказала як все пройшло!
[мар] так, звичайно.
[м] Гаразд дівчинки, я вже піду. А то знову батько злиться буде що допізна. До завтра тоді)
-До завтра Бет!
*Дівчатка обнялися на прощання і вже розійшлися. Маша ж йшла додому зі страхом, адже вона вже запізнювалася на 30 хвилин, але батько не дзвонив, це дивно подумала вона. Та все ж піднялася на свій поверх, коли піднялася на поверх повільно йшла до вхідної двері. Так не хотілося заходити туди, і знову поринати в неприємну обстановку, але ночувати на вулиці і потім мати море проблем вона не хотіла, тому тремтячими руками відчиняла вхідні двері.
[м] Я вдома….
*У слід мовчання… щось не так. Зазвичай її зустрічала чи мати з обіймами чи злий батько. Не почувши і не побачимо нікого, дівчина зачинила вхідні двері, потім зняла взуття і поставила на полицю. Знімаючи з себе накидку, вона повільно йшла в квартиру оглядаючи кімнати.
[Б] Мам … тат … Ви вдома? Чому мовчите….
*Різкий погляд на кімнату батьків … і тут Маша бачить жахливу картину. В очах все швидко попливло, а на душу наче камінь упав. Звичайно, побачити мертву матір те ще видовище. Так, саме так. На підлозі бажало тіло жінки, а поряд на стільці сидів злий і водночас схвильований чоловік. Коли його дочка зайшла, він різко перевів погляд на неї. Від такого різкого переходу подій дівчина закричала.
[Б] ААААААААААААААА. МАМА!
[Ч] Тихо, Маш …
* Ніби не помічавши батька юна дама підбігла і завалилася навколішки перед холодним тілом її матері, і почала трусити в надії що зараз вона прокинеться.
[Б] Мама! Вставай! Мамочка! Будь ласка, що ця тварюка знову з тобою зробила.
* Батько Бет сидів з кам’яним обличчям і спостерігав за картиною, що його обізвали було абсолютно начхати, хоча не в такій обстановці він би розпустив би руки. Намагаючись почути хоч найменший стукіт серця дитина трясла тіло, але було марно. Відставши від тіла, Маріч з опухлим обличчям від сліз повернула голову на батька, який сидів ніби нічого не сталося.
[Б] І ти зараз серйозно, сидиш бляха ніби нічого не сталося?
* Вставши на ноги та підійшла до батька і штовхнула його в плече. Але у відповідь нічого.
[Б] Ти глухий?! Що ти зробив із мамою?
* Той суворо підняв погляд на дочку і промовив.
[Ч] Те, що заслужила. Може перебір звичайно але…
[Б] ЗАСЛУЖИЛА?! Ти вже зовсім відбитий. Мама нічого поганого вдіяти не могла! Вона скільки років терпіла таке ставлення до себе, а ти..
[Ч] пр перших леді, навчись нарешті не перебивати мене. А по-друге, думай, що кажеш.
[Б] ТА ПЛЮВАЛА Я НА ТЕБЕ І ТВОЇ ПРАВИЛА! ЧЕРЕЗ ТЕБЕ ОДНІ ПРОБЛЕМИ! Твоє місце у в’язниці, і ти там скоро опинишся.
[Ч] Я? Хахах, ти дещо забула.
[Б]Що твої друзі вже не сидять у поліції? Та ні, не забула. І що зараз я туди подзвоню.
* Зробивши кілька кроків назад Маша дістала телефон з кишені джинс і збиралася набрати потрібний номер.
[Ч] Я тобі зараз подзвоню!
* Чарлі різко підвівся зі стільця і швидким кроком підійшов до дитини, яка свого часу намагалася відходити далі від нього. Але чоловікові все ж таки вдалося вирвати телефон з рук Машя. Кинувши телефон кудись на підлогу.
[Ч] Дивіться мені, маленька погань мені загрожуватиме. Дивись, що б ти не була на місці Бріани. До кімнати своєї швидко пішла! І тільки спробуй поскаржитися на мене. З цим тілом я розберуся, а ти й лізти не смій.
* Марія не встигла і сказати щось, як її батьки почав пихати її до кімнати, вона як могла так і опиралась, але все ж таки опинилася в кімнаті, яку потім чоловік закрив на ключь.*
[Б] О ні, я посажу тебе. Я хочу терпіти як мати.
* Оговтавшись Марія сіла на своє ліжко і в поганому моральному стані намагалася придумати план як вибратися і викликати поліцію.
[Б] Ну ж! Машо думай. Мені треба зателефонувати до поліції, цей виродок сяде. Так…
*Бет говорила сама з собою, думаючи план і просто висловлюючи думки. Коли нормальних думок не було, вона била себе по голові, щоб щось вийшло. Під час цього сльози текли самі собою, адже злість і образа на батька збиралася роками, а сьогодні вона зрозуміла, що так не може продовжуватися. Адже реально, якщо вона його не зупинить на місці своєї матері, може бути вона. У кімнаті телефону немає, тільки у вітальні, а двері замкнені. Тут погляд упав на двері, які вели не маленький балкон. «Ось воно, порятунок» подумала вона і кулею побігла до дверей, на щастя вона була відчинена і та увійшла.
[Б] Я можу спуститися .. і піти до Юлі, взятий і зателефонувати від туди в поліцію. Але… це ж 3 поверх, я можу покалічитися.
* Бігавши по балкону туди сюди дівчина дивилася може можна на щось упертись щоб злізти. У результаті вона знайшла трубу, на яку в принципі можна наступити, але після вже треба стрибати.
[Б] Ну що ж, виходу нема. Це заради тебе мам.
Сказавши це вона без роздумів спустилася на трубу, оскільки труба була маленькою Маша не втрималася і зі ковзнула з неї і впала вниз на невелике дерево. А з нього вже на землю.
[Б] Бляха, сподіваюся нічого не зламала хоч.
*Вставши з землі вона відразу ж помчала до під’їзду сім’ї Шевченків. Незважаючи на свій зовнішній вигляд, вона помчала як могла. Код від під’їзду вона знала тому труднощів не було, тільки живе Марина на 12 поверсі. Маша помітила, що ліфт вільний швидко в нього влетіла і натискала кнопку «12» багато разів, поки ліфт не поїхав. По приїзду вона вибігла і побігла до квартири Шевченків.
[Б] Ну ж! Відчиняйте двері!
*Дівчина без зупинки сильно стукала в двері доки мати сім’ї не відчинила двері.*
[Б] нарешті! Мені треба подзвонити! Дайте мені телефон!
[Г] Дорога. Стривай, стривай. Що трапилося? І що з твоїм виглядом?
* Схвильовано запитала мама Юлі, оглядаючи дівчинку.*
[Б] Будь ласка, дайте мені зателефонувати. Я просто.. дайте телефон!
*В цей час з кімнати вийшла сама Юля, помітивши свою подругу в брудному і заплаканому вигляді і коли на її обличчі читався жах вона сильно зблідла.
[Е] Бет… а… що сталося?
[Б] ТАК ДАЙТЕ МЕНІ ТЕЛЕФОН ВЖЕ!
*Юля саме тримала свою мобілку в рукаж, вийшовши до Маші вона одразу дала свій телефон їй в руки.*
[Е] Ось… тримай мій..
* Мати Юлі стояла в ступорі і не розуміла що взагалі відбувається, власне як і сама Юля. Марія ж, побачивши телефон, одразу його вихопила і своїми тремтячими руками і ввела номер поліції. Після цього прилаштувала телефон до вуха.
[Б] Ну…. візьміть же трубку!
*За кілька секунд*
[👮🏽] Це поліція, слухаємо вас
{ Глава 2 }
15 жовтня 2015 року. Час 10.22.
Майже під обід прокинулась наша героїня Маша. Скажу вам так, з того самого моменту просто вже багато часу. Але дівчина змінилася, вона буквально стала протилежністю до себе. Вона стала худшою і на обличчі вже зрідка з’являлася усмішка. На це вплинули події вечора 15 серпня. Десь 2-3 дні ще Марія ночувала у сім’ї її подруги, поки її тітка не забрала свою племінницю на опікунство.
[ Вечір 16 серпня ]
[Р] 📞- Ось скажіть! Чому я маю її забирати? Її що кудись в інше місце не можна відправити?
[👩🏻💼] 📞- Міс Карин. У дівчинки немає більше родичів. Це ж ваша племінниця. Будь ласка, ви повинні її забрати доки її батько не вийде. Та й до того ж, їй 18 років через два роки. Далі вона сама своє життя будуватиме.
[Р] 📞- Здалася мені вона … добре! Завтра розберуся.
[ Теперішній час ]
*Ніч нашої героїні пройшла не спокійно, після вбивства її матері, їй часто сниться один сон.*
[Б] МАМА, МАМА. БУДЬ ЛАСКА НЕХАЙ ВОНА ПРОКИНЕТЬСЯ !
[Е] Маш, будь ласка заспокойся. Я знаю, як тобі боляче, але це потрібно прийняти. Тихо… я з тобою.
*Поки Марія кричала і страждала від болю і водночас плачів та не хотіла вірити у події.*
[Е] Тихо… тихо…
*Намагалася заспокоїти її подруга. Вона стояла і обіймала її всіма силами і гладячи по голові.
*Поруч стояла машина швидкої допомоги та поліція, де вже сидів її батько. Навколо було багато людей, які вийшли на шум і крики.
*Від цього сна, Маша знову прокинулася по середі ночі і почала сильно дихати.
[Б] Знову цей сон…. Та коли ти вже скінчишся!
* Взявшись на голову дівчина знову лягла на ліжко. На її блакитних очах вже наверталися сльози, але та сильно намагалася затримати їх. Через пару хвилин чорнява знову заснула.
[Р] Подивіться її. Вже який час?! А вона спить! Вставати!
* Ось так прокинулася Маша рага в раньці, але їй не звикати. Крізь сон дівчина прокинулася і намагалася зрозуміти, що відбувається навколо. До добавки її тітонька скинула з неї ковдру і їй довелося вставати.
[Б] Та встаю я! Чи обов’язково над душею стояти?
* Сказала та з грубим тоном, адже за два місяці вона зрозуміла що любові їй не чекати. Та й до того ж будить сонну людину погано.
[Р] Вирази вибирай. Одягайся і прибрати треба в хаті.
[Б] Віка та Назар допоможуть ж?
[Р] Дітонько, нема чого моїх дітей запрягати. Ноги в руках і в перед. Що б я прийшла і все блискуче було!
* Сказавши Карина вийшла з кімнати і грюкнула дверима. А Маша збиралися вставати, вставши з не дуже м’якого ліжка вона почала розминати тіло. Хвилин через 10 вона була готова та шукала у шафі одяг на день. Перше що знайшла дівка були джинси та міні топ. Одягнувшись, спальний одяг вона склала в поличку і почала розчесатися. Далі вона відчинила двері і пішла у ванну кімнату щоб вмитися і почистити зуби. І тільки но вона туди зайшла, як до неї увірвалися брат з сестрою.*
– Доброго ранку Бет.
* Вигукнув хлопець.
[Б] Доброго.
[Н] Мама вже запрягла тебе?
[Б] Ну куди ж без цього. Як завжди. « Щоб коли була вдома, ви блискуче»
* Перекрививши слова тітоньки, та дивилася на брата, що стоїть поруч.
[І] Ну нічого, ти впораєшся) а до речі, в моїй кімнаті теж прибереш.
[Б] А сама прибратися не хочеш? Ручки начебто є. Чи хочяб допомогти?
– Я всі мамі розповім! Потім побачимо хто тут найрозумніша.
[Н] Так Віка, заспокойся. Гаразд,підемо.
*Сказавши це Назар взяв сестру за плече і відвів до іншої кімнати*
[Б] Чудово. День ще не встиг розпочатись, а я вже посварилася. Ну, втім, нічого нового.
* Сумно зітхнула дівчина, а потім почала вмиватися. Через 30 хвилин усі процедури були зроблені і Марія пішла шукати речі для прибирання. Всі речі зберігалися в маленькій комірчині так що вона пішла туди.
[Б] Бардак який, що тут знайти можна.
[Н Давай допоможу, тобі одній довго треба буде прибирати.
* Позаду почувся чоловічий голос, на чий дівчина різко обернулася.
[Б] Господи, давай. Дякую
– Та будь ласка. Давай швидше почнемо, швидше і закінчимо.
* Легка усмішка хлопця додала мотивацію Маші. Підлітки почали шукати потрібні речі для прибирання, багато часу це не зайняло. Ганчірки, спреї, пилосос та інше.. вони швидко дістали та розподілили обов’язки. Маша миє вікна, витирає пил і виносить сміття. А Назао пилососить і складає білизну. У 4 руки вони швидко впоралися, через 2 години вже майже все було готове.
[Б] Дякую за допомогу. Так, залишилося мені лише сміття винести. Тож я пішла.
[Н] Ага, давай.
* Взявши сміття Маша повільним кроком вирушила до вхідних дверей. Відкривши її вона вийшла і спустилася на низ, смітник був за кілька кроків від під’їзду так що та швидко винесла його. По дорозі на свій поверх на телефон чорнявим прийшло повідомлення. Почувши вібрацію, вона стала в кут і витягла телефон з кишені кофти. Їй надійшло повідомлення від Марини.
📱- привіт подруго, не проти сьогодні погуляти ? Юля вже погодилася.
📱- привіт, та не проти. На скільки зустрінемось і де?
📱- нарешті! В 15:00 біля парку, тобі зручно?
📱- о так, тим паче парк близько до мене.
📱-супер! Тоді до зустрічі.
📱- папа.
{ Після листування }
[Б] Ну клас, добре схожу. Тільки уроки на завтра зроблю. Якраз до трьох встигну.
* Піднявшись у квартиру Марія мовчки пішла до своєї кімнати. Підійшовши до полиці з підручниками на дістала щоденник і потім вмостилася на стілец, поклавши щоденник на стіл і подивилася що треба зробити.
[Б] лайно, 5 номерів математики. Зробити таблицю з історії та малюнок на біології.
* Надувши щоки та дістала підручники і поклала на стіл, при цьому зі злістю їх кинувши. Через 2 години на годиннику були 14:15, в цей час маша нарешті закінчила уроки. Вона не відмінниця, як ви можете подумати, і не зубрила. Навчається на 7-8. Але всі уроки намагається робити сама.
[Б] Ура. То скільки часу?
*Взявши до рук телефон вона жахнулася*
[Б] Чорт. Виходити незабаром! А я навіть не зібрана.
* Чорноволоса швидко піднялася і побігла до шафи, та вибору майже не було, бо весь одяг майже старий, а з нового тільки шкільний. Перерву всю шафу маша все ж таки вдалося знайти красиву сукню. Вона їх рідко носить, тому вважайте це подарунок друзям. Усміхнувшись, вона закинула його на руку і пішла в іншу кімнату гладити його. Під час гладкості в кімнату зайшла її сестра Віка, і з подивом подивилася на старшу. А потім хитро запитала.
[І] Ну і куди ти йдеш?
[Б] Господи. Гуляти я йду? Чи що не можна тепер?
[І]] Гуляти? Хм… а візьми мене! Я тоді про тебе мамі не розповім)
[Б] Ще чого, щоб ти мене зганьбила? Ні, вдома сиди.
[І] АХ ТАК!
* Віка розлютилася на сестру і коли та вже догладила і вимикала праску то та її штовхнула, через це Маша обпеклася.
[І] Так тобі!
* Сказала та й втекла зі сміхом*
[Б] АЙ!
* Вставши вона оглянула свою обпечену руку, але не було часу щоб щось зробити, вона просто все ж таки склала праску і пішла одягатися. Одягнувши сукню вона почала трохи підфарбувати губи. Дофарбувавши дама глянула в телефон. «Час 14:55»
[Б] ТВОЮ МАТИ! Я запізнююсь! Так добре, так начебто нормально.
*Схопивши телефон Маша взула і кулею вибігла з квартири.
"15:01" вона вже підходила до парку. На щастя, туди йти 6-7 хвилин. Ось вона вже бачить своїх найкращих подруг, які явно вже помітили і бігли на неї. За кілька секунд на дівчину накинулися з обіймами.
[Б] оу… дівчатка, ви ніби мене ніколи не бачили.
[Е] Звичайно, ти останнім часом взагалі не входиш гуляти та похмура.
[К] Так, вибралася нарешті.
Ти як хочеш дорога, але сьогодні не сумуєш.
* Відразу ж Марія посміхнулася і обійняла своїх подруг.
[Б] Ех. Ну тільки заради вас.
* Дівчатка посміялися і після відсторонилися один від одного. Далі вони взялися за руки і почали балакати. Йшли години, час із веселою компанією йде дуже швидко, непомітно для всіх уже настав вечір. «Час 17:46» Тітонька Маші повернулася додому. Після приходу додому вона була як завжди зла і не задоволена.
[Р] Я вдома. Марія, сюди швидко.
* Жінка треба було вилити гнів на когось, зрозуміло що дітей своїх вона не чіпатиме. А он на племінницю часто любила втілювати гнів. Крикнувши раз, другий ніхто не прийшов. Карина ще більше розлютилася і вже крикнула голосніше ніж минулого разу.
[І] Мамо, мамо!
*Почувши голос матері, Вика швидко прибігла до неї щоб встигнути поскаржитися*
[Р] Та принцеса моя? Як ти? До речі, де Маша?
І] погано! А Бет гуляти пішла!
Вона ще сьогодні вранці мене обізвала, а в обід узагалі вдарила! І я вдарилася, вона потім засміялася та пішла. А коли йшла сказала що коли прийде я отримаю! Мам я боюся..
* Зробивши жалюгідний вигляд і ввімкнувши свою гру, дівчинка почала зображати жертву. Навіть плакати почала. Міс Карин нікому не пробачить, якщо її дітей образять. Так особливо Марії.
[Р] от же, думає доросла сильно. Добре. Доню, йди до кімнати. А я піду прогуляюся)
[І] добре мама! Ти ж покараєш її?
[Р] Я її так покараю що вона на коліна встане. * Сказала пошепки жінка*
* Віка гордо розвернулась і пішла до кімнати. При цьому зробивши вигляд переможця, вона зрозуміла, що виграла. Тож задоволена вона пішла до себе. А сама Карин взяла накидку і вийшла надвір шукати свою улюблену племінницю.
[ Далі буде]
{ Глава 3 }
[Е] ХАХАХХАХААХАХХА дівчатка, боже, добре що ми вийшли погуляти. Цей вечір був найкращим.
[Б] Так, я чесно вже думала не йди, але добре що передумала.
[Е] Ось і чудово! Ми раді бачити нарешті твоє щасливе обличчя.
[До] Дівчатка, може завтра теж погуляємо? Може ще когось покличемо. Ось наприклад Юля, можна твого брата, а Бет, у тебе ж подруга шкільна, покличеш її.
[Е] О! Чудова ідея! Алекс точно погодиться.
[Б] Не знаю навіть.
[К] не ламайся! Давай, чим більше людей, ніж веселіше.
[Р] Ага, ось вона. Племінниця моя.
* Поки дівчатка розмовляли то Міс Карир на всю шукала свою племінницю. Вона оббігала вже велику територію у пошуках дівчини. Проходячи повз парк, який поряд з будинком жінка почула аж надто знайомий голос, трохи підслухавши розмову жінка розлютилася, нарвало більше, свій гнів вона вже не могла контролювати.
[Р] МАЛЕНЬКА БІДА! Хлопчиків вони ще зватимуть. Я тобі покажу гульки!
[Б] Тітко Карин? Що ви..
* З усією злістю жінка підійшла до дівчаток і схопила племінницю за волосся і вже зібралась відтягувати ту.
[Б] ТА ЩО ВИ ТВОРИТЕ!?
[Е] Міс Карин! Будь ласка, та що ж ви робиьр. Ви ненормальна? Їй же боляче!
* Після слів Юлі, жінка зупинилася і пару секунд дивилася в підлогу, а після схопивши Марію ще сильніше за волосся повернулася до подруги Марії і сказала їй *
[Р] ти мене вчитимешь? Як зворушливо. Зарубайте собі на носі зі своєю подругою. Марія з вами більше не спілкується, і якщо я побачу вас із нею, то ви пошкодуєте що на свій народились.
* Після слів жінка повернула свою голову на дорогу і швидко пішла з місця, при цьому вона вела дівчину. На всі її слова та крики не звертала уваги. Як би боляче тій не було. Жінка мовчки йшла.Але в середині в неї кипіла сильна злість.
[К] божевільна …
[Е] Це точно… мені шкода машу… що вона з нею зробить. Гаразд, давай додому підемо. Увечері напишемо їй. Сподіваюся з нею все буде добре.
[К] Так, так. Пішли.
*Шоковані дівчата разом вирушили додому, під час ходьби обговорюючи подругу та її хвору тітку.* *У цей час Міс Карен дотягла дівчину додому, відкривши своєю рукою вхідні двері та буквально кинула дівчину в квартиру. Поки Маша прибувала шоці, її тітка зайшла слідом і одразу схопила племінницю, але вже за кисть руки.
[Б] Та що ж ти робиш!? Боляче ж.
[Р] Закрий свій рот! Тобі в цьому домі слово не давали!
* Звичайно в будинку Бекер було шумно від криків, поки жінка тягла племінницю в її кімнату, в коридор швидко вбігли діти Карин.
[Н] Що знову відбувається? Маша щось наробила? Вик, ти випадково не знаєш?
[І] Наробила. Ти ж пам’ятаєш, як вона мене з ранку обізвала!? То їй і треба!
* сказала Нахмурина дівчинка, при цьому зробивши жалісливе обличчя.
[Н] Не роби таке обличчя! Я на таке не ведусь. А якщо так, знайшла на що скаржитися, вона ж тебе не побила. А ось Тепер їй погано буде. Гаразд, я в кімнату.
[І] Ну й іди!
*Після відходу Назара, Віка склала руки у себе на грудях і зі злістю сказала.*
[І] Машу цю він ще захищатиме!
* дівинка ще секунду постояла і пішла до себе в кімнату, сильно стукнувши дверима.
{ Кімната Маші }
* Зайшовши в кімнату, жінка відпустила дівчину з цим сильно кинувши її. Маша хоч і відлетіла, але не впала. Поки та балансувала, тітка почала кричати.
[Р] Поясни мені люба! Якого біса ти обізвала та вдарила мою дочку! Дивися на неї! Якщо ти думаєш що я взяла тебе до себе, це не означає що я тебе любитиму і тобі тут все дозволено. Ти в мене швидко на вулицю підеш із такою поведінкою!
[Б] Що? Вам ця Віка локшини на вуха навісила, а ви вірите.
[Р] Рот Закрий!
[Б] звісно, а ще що? Ви гірше за мого батька! Та я сама краще і справді на вулиці житиму! Чим із такою мерзенною жінкою!
* Після сказаного в чорняву полетіла сильний ляпас від руки тітки.*
[Р] Я точно не твій батько, а ти так! Повна копія, яблуня від яблуні далеко не падає. Значить, слухай сюди, телефон я твій забираю! І ще, щоб цих прашмандувань твоїх я поряд не бачила, зубрить уроки в мене будеш.
* Карин хотіла забрати телефон дівчини який був у неї в руці, ближче ставши до племінниці вона висмикнула її телефон.*
[Р] Без цього ходитимеш.
* Схопивши телефон жінка швидко підбігла до вікна та відчинила вікно. Маша коли зрозуміла, що зараз її тефлони полетить у вікно швидко підійшла до тітки і намагалася вирвати гаджет, але та своєю сильною рукою відпихала тіло племінниці доти, поки не викинула телефон на вулицю. Викинувши вона тією рукою якої штовхала Марію відпхнула її і зачинила вікно.
[Р] Відмінно. Спати йди тепер. До школи завтра.
*Поки дівчина стояла в шоці з картини, що відбувається, Міс Карин зачинила її двері на ключ і спокійно пішла займатися своїми справами.*
[Б] Хвора … куди я потрапила …
І мені із нею рік жити. Я із такими темпами не доживу до випускного.
*Погладивши руками голову, Маша завалилася на ліжко. Не вмита, не переодягнена, не зібравши речі, дівчина просто впала на м’який матрац і намагаюся вирубатись. За 15-20 хвилин вонс вже спала. Ніч була звичайною, ніякі сни не снилися. Ніч щасливо пройшла і по тихонечку настав ранок. Коли на годиннику було 06:30 до її кімнати зайшла сестра і спробувала розбудити ту.
[І] Вставай!вставай!
{ Глава 4 }
[І] Вставай! Туша вставай!
* Голос неприємної сестри почувся крізь темряву і очі Маші почали по тихеньку відкриватися.
[Б] встаю! Вийди тільки.
* Сказала сонним голосом та, і загорнулася ковдру не збираючись вставати.
[І] Нікуди я не піду, поки ти не встанеш. Тобі до школи час.
[Б] Міс Віктопія стала піклується про мене? Мило, але відстань.
[І] Хахаха, ніколи! Мені мама сказала тебе розбудити.
* Сказавши дівчинка, і різко взяла в руки край ковдри під якою лежала Маша і стягнула його на підлогу, холодне осіннє повітря пронизало тіло дівчини і та одразу встала від холоду по тілу.
[Б] Та твою матір. Ось! Встала! Чи ти задоволена? Вали звідси.
[І] Та цілком!
*Сказавши з хитрістю дівчинка зникла зс дверима квартири. А Маша знехотя вже встала з ліжка.
[Б] Як же я не хочу до школи. Пуф… знову ці глузування, як же бісять. Швидше прийшов би кінець року. Будь ласка, якщо ти чуєш, зроби, щоб цей день нічого не зіпсувало.
* В принципі життя в школі до певного моменту було нормальним, але після величезного скандалу з батьком, все місто знало про все. Спочатку Маші було соромно ходити містом, оскільки мусто мале, і всі про неї все знали, тикали пальцями і хихикали. Мовляв, «дочка вбивці» треба її бояться. Адже вона ДОЧКА можна сказати маніяка. У школі з цією ситуацією ще гірше, у класі майже всі її стеблять, вчителі та інші діти у школі бояться її та шугаються. Чорнява всіма своїми силами намагається бути стійкою і не звертати уваги, але все це природно маска, під якою ховається дитина яка сильно поранена, їй боляче буквально від свого існування, від усіх цих глузування, від родоводу, від усього.
*З вчорашнього вечора вона так само виглядала. Вигляд її явно був не дуже, часу ще багато, так що в душ сходити час є, вмитися тощо.. зробити вона встигне. На щастя Тітонька вже пішла на свою роботу, тому можна було нормально це все зробити. Взявши свої речі дівчина пішла у ванну, зачинивши двері вона відчинила душову кабіну і пустила натиск води, а потім роздяглася для прийняття гарячого душу. Знявши з себе одяг та зайшла до кабіни і почала митися. Деякий час дівчина розслабилася і насолоджувалася гарячою водою. Після миття вона закрила кран і вийшла з душу укутавшись у рушник. Поки вона у ванній треба вмитися, своїх якихось засобів у неї не було тому вона омивалася водою і милом. Вмивши обличчя Марія вийшла з ванної і пішла до своєї кімнати, щоб одягтися і наготувати портфель. З одягом біда, нового майже немає, тож у хід йде біла сорочка та торішні джинси. Гладити це все було так ліньки, що вона вирішила піти так. Одягнувшись Машс глянула не годинник у кімнаті час «07:45».
[Б] Прекрасно, встигну ще поїсти.
*Бет швидко вкинула в портфель книги та зошити і вибігла на кухню щоб поїсти. Брат із сестрою пішли раніше тому вона сама могла спокійно поїсти. Машс знайшла сир, під авокадо та чорний хліб. З цього вона зробила легкі бутерброди.
[Б] І сир. Все. Приємного мені апетиту.
*Поклавши їжу на тарілку вона сіла на стілець склавши ноги і приступила до їжі. Поки вона їла вона думала що ж чекає її сьогодні? «Її запруть десь?» «просто обзиватимуть?» Або «поб’ють?» у будь-якому разі переживу. Думала собі дівка. Ось через 10 хвилин вона вже з’їла бутерброди і повернулася до кімнати, щоб забрати портфель. Вийшовши в каридор, одягла легку куртку і кросівки. Потім подивилася на себе в дзеркало на останок.
[Б] Можна йти. Ну, Марія Форстер, дочка вбивці. Час до школи)
* Трохи посміхнувшись вона вийшла і закрила квартиру на ключ. Дорогою до школи було дивне хвилювання. Але вона не надала особливої уваги, оскільки воно в неї майже завжди так. О 08:15 Маша вже доходила до школи. Дуже не приємне місце, знову чути про себе все це.. що ж гаразд. Входячи до школи її природньо встигли помітити і, як зазвичай, почали між собою шепотітися. Зробивши вигляд що вона не бачить, чорнява пройшла повз ідучи до свого класу. Він знаходиться на третьому поверсі, піднявшись і вже майже доходячи до класу, її вистила Софія Хейлі.
[С] О боже! Які люди! Дівчатка, хлопчики! Наша вбивця прийшла. Маш, ну що, ще стопами батька не пішла? Чи вже?
Б] Коли ж ти порозумнішаєш нарешті? Чи вівцям мізки не дано? Пройди дай.
* Відштовхнувши Софію, маша пройшла в клас, ловлячи на собі криві погляди однокласників. На щастя у неї був хоч одна людина в класі, яка її не принижувала.
[С] Дивна вона.
* Подивившись кривим і водночас засуджуючим поглядом на Машу, Софія продовжувала стояти в коридорі зі своїми подругами.
[Бр] Машо! Привіт! Сонце ти як? Софія знову діставала?
* Схвильовано сказала дівчина подивившись на подрушу. * * Олена, шкільна подруга Маші. У школі вони добре спілкуються і сидять за однією партою, хоча за школою не скажеш, що вони близькі люди. *
[Б] Ага, нормально все. Не хвилюйся. Софія? Як без неї. Це вже як традиція.
[Бр] Окей. Та не кажи, уявила з себе .. ой добре, зараз вже урок буде. Перший урок і Алгебра, що за генії придумали.
[Б] Не знаю.
* Сумно сказала дівчина. Вона відразу ж виклала книгу і зошит не парту, потім кинула портфель не підлогу і лягла на парту. Щоб відпочити. * * Нудно і однотипно проходив урок за уроком, і так до останнього. За день наша дівз знову почула багато інформації. Так само не кожному уроці вчителі зачіпали її, і говорили про неї неприємності. Якось за два місяці дівчина вже звикла і ніяк не реагувала не це. Вона мовчки кивала і мовчки лежала. На останньому уроці біології вчитель говорив оцінки за минулий тест.
[🧑🏻🦱] Минулого уроку ми писали в тест на повторення. Багато хто мене розчарував, зараз назву оцінки.
[Бр] Бет, ти як думаєш скільки в тебе? Я ось думаю у мене 7 чи 8.
[Б] Ну я біологію погано знаю, може 3 чи 4.
[🧑🏻🦱] Форстер, 3. Бет, так складно вивчити урок? Скотилася не можу. Тайф, 9.
[Бр] 9! О таак!
[🧑🏻🦱] Тихо. Далі Марлоу, 7.
[А] Нормально, хочь не 2.
[🧑🏻🦱] Сміт…. а тебе тоді не було. Добре. Келлі, 5. Уезлі 7, Шакпі, 8. І Софія Хейлі, 12. Ось справжня молодець! Беріть приклад.
[А] 12? З якого часу ти знаєш біологію на 12 болів?
* звернулась подруга сафії до неї.*
[С] Ц… що ти пристала? Я просто до репетитора ходжу! От і все)
* Почувши що у Софі 12 Олена розлютилася і трохи позаздрила. Так як високі оцінки саме їй не завадили, і в одночас їй стало дивно, що у софії 12, якщо по всім іншим у неї вище 6 немає. Тому зі своїм маленьким гнівом Олена звернулася до подруги.*
[Бр] 12 і в цієї? Щось не те…
[Б] Та яка різниця, 12 чи 2. Її справа.
* Сказала спокійним голосом маша, тому що їй не було справи до її головного задири.*
[🧑🏻🦱] На цьому все. Сподіваюся всіх улаштовує, а тепер почнемо нову тему. Фреде, давай до дошки.
[Ф] йду.
*Рештовий час вони проходили нову тему, але майже ніхто нічого не запам’ятав. Ось нарешті перерва, і можна йти додому.
Після останнього уроку вчитель попросив одну ученицю затриматись.
[🧑🏻🦱] На цьому урок закінчено. Домашнє на дошці. Можете йти, а Софі я попрошу затриматись на кілька хвилин.
{ Глава 5 }
*Після закінчення уроку всі швидко пішли, оскільки хотіли додому.
[А] Зрозуміло, ну тоді дівчатка йдемо додому. У мене до речі класний план як познущатися над нашою Машою завтра, зараз розповім.
* Тим часом марія відсидівши всі ці 7 уроків уже йшла додому. Але не з радістю, вдома вже швидше за все Назар та Віка, так ще можливо тітка прийшла.
[Б] Холодно якось сьогодні. Так ще кілька кварталів і вдома буду. це напевно доведеться роботу шукати, і гроші ті, які накопичила витратити. Телефон треба та й базову косметику. Завтра тоді після школи розберуся.
* Зовсім скоро Маша дійшла до під’їзду. Відчинивши двері та увійшла і почала підніматися на свій поверх. Коли вже вона прийшла до квартири, то трохи постояла і намагалася прислухатися, чи є вдома хтось? Але на жаль нічого не було чути.
[Б] Так, добре йдемо.
* Видихнувши дівчина простягла руку і відчинила двері. Відразу входячи в квартиру було помічено світло і на порозі взуття майже всіх членів сім’ї.
[Б] Бляха, і вона вдома. Уф … добре.
* Сказавши собі під ніс Бет. Після цього вона повністю увійшла до квартири і зачинила за собою двері. Знявши рюкзак чорнява приступила знімати з себе куртку, а потім і красуні. Знявши все і вже хотівши йти до своєї кімнати, різко до неї виходить її тітка.
[Р] вже прийшла? Машо, це твоє.
* Тітка відразу ж простягла своїй племінниці коробку з новим телефоном. Тремтячими руками вона з великим подивом взяла його в руки.
[Б] Мені? Чекай, що? Це жарт?
[Р] Ні, там уже встановлено нову сімку. Новий номер тощо. Далі сама розберешся.
* Після цих слів жінка зникла з кімнати. Це не було схоже на ту тітку яку знала маша? Її підмінили? Але хоча її обличчя було, як і раніше, дивно. Щось тут не так.. подумала дівчина, але все ж таки прийняла подарунок і пішла в кімнату.
{ Кілька годин раніше }
* Міс Карин прийшла додому, втомлена і як завжди без настрою та зняла верхній одяг і пішла на кухню. На кухні тоді сиділи старша дитина, Назар. Помітивши свою маму той одразу кинувся з запитаннями.
[Н] Мама, кілька запитань.
[Р] Я тебе слухаю синку. Що ти хотів?
* Взявши з полиці яблуко та ніж та сіла і почала їсти. Одночасно слухавши свого сина.
[Н] Що у вас учора з машою трапилося?
[Р] О господи, та нічого. Поговорили просто.
[Н] Побалакали так що ми всі чули ваші крики? Окей, тоді чому вона весь день трубки не бере і її телефон я сьогодні помітив під вікном на вулиці?
[Р] Кхм … ну посварилися трохи. Сину! Що за питання? Ти допит вирішив зробити?
[Н] Мам, я чекаю на відповідь.
* Поклавши яблуко і ніж агресивно на стіл дама склала руки і почала розповідь.
[Р] Ось ця марія наша, учудили сам знаєш що! Твою сестру молодшу ображала! Так ще з хлопчиками гуляти надумала! Ну, не стримала я своєї агресії! Викинула її телефон, мало того. Вона ще вкусила мене. Хамка малолітня.
[Н] Мамо, мамо… вона і слова поганого вікі не сказала. Та й тим більше їй не 10 років, нехай гуляє з ким хоче. Власне, так і думав. Дивись, ось новий телефон. Коли Бет прийде подаруєш їй. Там сімка вже є і новий номер.
* Договоривши Назар виклав на стіл новий телефон. Та він, звичайно, не найкращий, але нормальний. У цей час у жінки очі ніби збільшилися вдвічі.
[Р] Ти приколюєшся? Їй? Це..
[Н] Мамо! Ось телефон. Коли вона прийде передаси. Тільки не кажи, що це від мене. А я пішов.
* Після чого хлопець підвівся і мовчки пішов грюкнувши вхідними дверима.
[Р] Я такого ще не бачила. Чудово, а що ще їй? Їжу на блюді подавати. Тфю.
{ Теперішній час }
* У своїй кімнаті маша зачинила двері і ввімкнула світло. Після чого поставила портфель і сіла за свій стіл, розглядаючи телефон.
[Б] не віриться, що це за припливи любові до мене? Ну, дякую. Але все одно треба буде шукати підробіток, а гроші ті. Завтра тоді куплю косметики. Хоч базову, а то я якась сіра. Значить так, добре, що я номери своїх друзів виписувала на аркуші. Власне, а де він?
* Відклавши телефон дівчина швидко полізла в свою полицю дибки знайти той блокнот. Через 20 хвилин, перерва всі полиці та переглянувши всі блокноти та нічого не знайшла.
[Б] Бляха, а чи реально де він? Я що його викинула? Ну, схоже на те. Зашибісь. І що робити? Єдиний варіант йти додому до Юлі, а там уже дізнаюся про номери інших. Пф… завтра подивимося. А зараз уроки швидко зроблю і спати ляжу.
* Взявши свій портфель з підлоги вона дістала щоденник і подивилася що задали.
[Б] Параграф з історії, це можна не робити. 2 номери з геометрії та перекласти текст англійською. О, той легко. Не дарма англійською ходила.
* Так, вона ходила англійською 3 з половиною роки, і трохи його знає. вона може спокійно на ньому говорити і перекладати великі тексти. Ось по чому, але по Англійському вона профі. Швидко зробивши англійську дівчина приступила до геометрії. Ось її знає дуже жахливо. Дівчина ламана голову нам завданням півтори години, але нічого не виходило.
[Б] Та що тут треба робити? Мама рідна! Я не розумію! Пішла ця геометрія кудись подалі. Нехай два ставить.
* Психанув вона агресивно закрила зошит і книгу, не ставши злагоджувати портфель вона одразу ж плюхнулася на м’яке ліжко. І заховалсь ковдрою.
[Б] Ось це справжній кайф. Тепло як. Всім добраніч, я спати.
* Не дивлячись на те що було тільки п’ять вечора, її хилило до сну і та швидко заснула.
{Тим часом у будинку сім’ї Шевченків}
* Після вчорашньої пригоди Юля як і обіцяла написала маші, але вже пізніше. вже майже добу минуло, а та так і не відповіла. І трубки не брала. Юля ходила весь день як на голках, адже вона сильно переживала за подругу, мало що тітка могла зробити.
[Е] Вже доба минула, що ж сталося? А раптом…. Ой, ні! Не думатиму. Так, де мій телефон.
* Ходивши по кімнаті туди сюди дівчина не могла знайти спокою поки не дізнається що з подругою. Вона вже обдзвонила всіх, кого тільки можна, але ніхто нічого не знав. І юля вирішила ще раз подзвонити марині. Адже вони у трьом близькі друзі і раптом вона щось знає. Взявши в руки телефон кучерява почала швидко шукати номер.
[Е] ось!
*Швидко натиснувши на контакт Марини та приклала телефон до вуха і чекала доки та візьме трубку.*
[Е] … візьми трубку … О АЛО!
К] Так?
[м]юль, є новини про машу?
[Е] Та ось у тому і річ що немає! Я думала, може ти щось дізналася…
[Да] Та ні, вона на повідомлення не відповідає і трубки не бере.
[Е] Я відкинуся скоро! А раптом трапилось із нею щось? Ти ж бачила її тітку. А може, вона щось зробила?
[К] Так ну, я звичайно знаю що вона хвора, але не настільки ж.
[Е] Гаразд. Якщо щось дізнаєшся дзвони.
[До] Окей, ти теж. Бувай.
* Скинувши трубку юля кинула телефон на ліжко і вийшла з кімнати щоб заварити чаю.
[Р] Доброго вечора сестра. Та що ж трапилося в тебе? Добу вже ходиш, ніби помер хто.
* Сказав старший брат юлі коли та увійшла на кухню без настрою. Тим самим налякав сестру.
[Е] Мама! Ти що тут робиш?
[Р] їм
[Е] А, ну так. Точно.
Сказав та, і пішла далі в кухню, щоб поставити чайник. Поставивши чайник та сіла за стіл, чекаючи поки чайник закипить.
[Р] Ти не розкажеш?
[Е] не знаю.
[Р] А якщо докладніше? Розкажи вже, що відбувається? Мені цікаво.
[Е] Ну Маша! Подруга моя найкраща. Ти її знаєш!
[Р] маша? А та пам’ятаю, це та дівчина з чорним волоссям?
[Е] Так, Так! Так от не знаю, що з нею. Ми гуляти вчора пішли, а в неї ж тітка з прибабахом. Ми говорили, що сьогодні ще погуляємо. Тут ця жінка вилітає та починає. «Повія малолітня, я тобі покажу гульки» і так далі. Я такого ще не бачила, вона як схопила її. Кажу, вона божевільна, я ж суперечити почала. Так вона ще й мене на додачу обізвала і пішла. Машудуже шкода. А я ж написати думала. Вчора о дев’ятій десь, пишу, але не відповідає, думаю, ну може спить. Але досі не відповіла. Я їй і дзвонила, але нічого. Не тільки я і Марина ще. Я боюся щось за неї, мало що це тітка зробити могла.
[Р] Ось це так. Тітка її реально хвора. Жах повний, ну може вона забрала її телефон?
[Е] Може. Я навіть до неї сходити не можу, вона, як переїхала, ще адресу не говорила.
[Р] Ну і справи звісно. Ну ти заспокоїться спробуй, незабаром з’явиться твоя подруга. Шкода її звичайно, бідолаха.
{ Глава 6 }
Ранок
* Час 07:00, саме в цей час прокинулася маша, її ніхто не будив і будильника не було. Сонна дівчина потерла свої очі і глянула на годинник, намагаючись побачити час.
[Б] Мм…. Котра година? Я хоч не поспала? Скільки там? Ше… сім, сім ранку, рівно. Чудово.
* Самопочуття дівчини щось було не дуже, різко почав боліти живіт і нудота. Через силу вона піднялася з ліжка і поклала пряму руку на груди.
[Б] Кхм … фух … вдих … і видих. Щось не краще.
* Незважаючи на біль вона вирішила що біль прийде і почала збиратися. Часу на збори було не багато, так що дівчина почала швиденько збиратися.
[Б] Ну де ця безглузда книга!? Блясти, скажу забула. Скільки часу? 07:57!? Запізнююсь! Так, портфель є, я зібрана. Візьму телефон, та гроші. Головне не забути зайти в магазин і до Юлі. Вона, напевно, хвилюється. Так гаразд, зайду і все розповім. Можна йти тоді.
* Через 5 хвилин вона зібралася і була готова до виходу. Настрій був хорошим, але вона ще не уявляє, що її чекає. Одягнувши куртку та кросівки вона швидко вийшла і вирушила до школи.
{ Тим часом у школі }
[С] Дівчатка, всі ж готові до сьогоднішнього дня?
[М] Запитуєш) звичайно, наш план буде шикарний! Буде весело. Особливо деяким.
-АХАХАХАХХ * Посміялися в один голос четвірка.
[А] І де цікаво наша Бет? Зазвичай у школі вже.
[Е] Напевно запізнюється, або зовсім не буде.
[С] Не говори раніше часу
[А] прийде вона. Я впевнена.
* З хитрою посмішкою сказала дама.
{Повернемося до Бет}
[Б] Сьогодні ще холодніше ніж учора.
* Не хоча але маша зайшла в школу, коли вона входила до школи та нудота яка була вранці знову прийшла не бажано. Зробивши глибокий вдих і видих, вона пішла далі, адже їй треба було йти аж на третій поверх. Коли вона вже дійшла і наближалася до свого класу на порозі її зустріли всіма улюблені четвірки подруг. Побачивши їх, Бет закотила очі і прискорила свій крок.
[С] Стояти! Привіт машо)
* Зупинивши, Софі та її компанія стали спереду неї.
відповіла дівчаткам максимально коротко, бо хотіла пройти це стадо і зайди до класу.
[Б] бувай.
[Е] ну куди? А побалакати?
* Посміхнувшись на всю маша і глянула на Єву.
[Б] Поговоримо на тому світі хіба що. Ідіть з дороги будь ласка.
* Відштовхнувши дівчаток маша пройшла повз них і зайшла в клас, а потім зайняла своє місце біля Бренди.
[Бр] Привіт! Я вже думала тебе не буде.
[Б] Привіт. Та ні, прийшла я. До речі, будь ласка, продиктуй мені свій номер телефону. У мене новий номер, а всі записані номери на старому я не пам’ятаю.
[Бр] А так, звичайно, записуй. +*************
[Б] Ага, дякую.
* Бренда усміхнулася давши зрозуміти що їй не складно. Сама ж машв дістала з портфеля книгу та зошит для уроку і найголовніше це свої навушники. Після підключення їх вона вставила у вуха і включила улюблені пісні. Поки що вона ще не накачала свої улюблені пісні, тому довелося слухати з ютубу. Зробивши яскравість мінімалью, вона включила кліпи і один за одним слухала. У школі в принципі не було нічого цікавого, відсидівши всі уроки дівчина хотіла збиратися та йти. Але..
[С] машо! Почекай.
*Почувши голос однокласниці маша обернулася закотивши очі.*
[Б] Та що їм треба.
[Бр] Не знаю … слухай, може тебе почекати?
* Запитала схвильована Бренда. Адже їй стало страшно за подругу.
[Б] Та ні, йди додому. Зустрінемося завтра!
[Бр] Ну гаразд, до завтра тоді.
*Після Бренда помахала рукою і вийшла з класу.*
[Б] Що ж їм потрібно.
* Пробурмотіла собі під ніс дівчина. Через секунду до маши підбігли Софія, Єва, Поліна та Ганна.
[Б] Що вам потрібно? Ви не просто так прийшли.
[З] Звичайно не просто так.
[М] Ми хотіли з тобою поговорити.
[А] Ходімо за школу. Там саме немає нікого, і зможемо поговорити спокійно.
[С] Дівчатка, давайте допоможіть їй.
* Та показавши поглядом на бідолаху та дала свою команду. Єва та Ганна підійшли ближче і взяли чорняву за руки, і швидше повели за школу.
[Б] Що відбувається! Ви що робите? Відпустіть..
* маша запідозрила щось недобре. У думках вона ставила собі питання «Що зі мною зроблять?» Дівчатка обхопили руки маші і та, як їх не крути, не могла вирвати. За дві хвилини вони вже були за школою, де вже відпустили її.
[Б] Ви мені поясните, що відбувається? Що вам потрібно?
[С] Та заспокойся. Нічого нам не потрібно, окрім одного. Дівчатка)
[Е] Ми зрозуміли.
[Е] Машо, нам треба з тобою поговорити. Тож віддай портфель. Він тільки заважатиме.
[Б] Як може заважати. Так ні, не чіпайте. Я йду додому.
[Е] Нікуди ти не йдеш.
* Поки ті розмовляли Ганна зі спини швиденько скинула портфель з плеча дівчини і потім перекинула його Софі.
[С] Опа, дякую. Дівчатка, ви знаєте, що робити.
[Б] У сенсі? АЙ! Дурні, відпустіть!
[М] Тихо, потерпи трохи.
* Після слів Софі вона підморгнула дівчатам, і ті своєю чергою швидко схопили машу за руки. Тим самим не даючи їй рухатися.
[С] Так, давай подивимося, що в тебе цікавого в портфелі?
* З підступною посмішкою почала говорити дівчина і починавши відкривати портфель маші.
[С] Книги, зошити… ммм…. Що нічого цікавого?
[Б] СОФІЯ НЕ чіпай МОЇ РЕЧІ! Будь ласка, не чіпай!
* Вона вже готова була молити ту що б Софі не чіпала речі, але хіба її це зупинити? Ні. Та й до того ж маша сильно переживала за гроші, які вона взяла. Але саме тут їх і знайшла Софі.
[С] А тут що? О, та гаразд. Наша маша має гроші? І скільки тут… разів, два… сім. Ага, сім двісті. Пристойна сума, дівчатка, ми сьогодні шикуємо.
[Б] Гроші? НІ! Поклади їх на місце! Будь ласка Ні!
* маша як тільки можна виривалася і намагалася кричати. Але хватка дівчат була набагато сильніше її. Це зрозуміло, вона вже другу добу майже не їсть, сил не так і багато.
[Б] Та відпустіть мене вже!
[С] Гаразд, дівчатка відпустіть. Але не тут, а он там.
* Показавши на велику калюжу і посміхнувшись Софі дивилася як бідолаху тягнуть туди.
[А] Ну приємного купання. Міс машо.
* Дотягнувши дівчину до калюжі ті одразу жбурнули її. А потім швидко втекли до Софі.
[С] Чудово зробили, то це нам. А це, хай тут валяється. Пішли дівчата, нам ще в магазини треба йти.
* Почувся з далека сміх подруг, а через лічені секунди вони зникли з поля зору. Тим часом маша у шокованому стані лежала у калюжі.
[Б] …..
* Бет мовчки встала з калюжі при цьому ще один раз трохи сама ще раз не впала. Трусившись від холоду воев все ж піднялася і встала на ноги.
[Б] Ось це я красуня, нічого не скажеш.
* Оглянувши себе Бет вже було все одно, їй хотілося швидше дійти додому. Її речі і портфель лежали за кілька кроків від калюжі, тому чорнява робила маленькі кроки до них. Підійшовши вона сіла навпочіпки взявши при цьому портфель і почала злагоджувати речі які було на асфальті.
[Б] Холодно як, якщо я захворію ще щось взагалі … коли ж це все закінчиться!? Ненавиджу всіх у цьому світі.
* Говорила собі під ніс Бет поки складала речі. Через три хвилини всі речі вона поклала назад. Після чого взяла портфель до рук і швидким кроком пішла на вихід зі школи. Тільки переступивши поріг школи у Бет на очах почали виступати сльози, які вона тримала в собі.
[Б] Д..да бляха. Чому має.. саме зараз!
* Витерши обличчя та не припиняла швидко йти додому. Але за пару секунд….*
{ Глава 6 }
Ранок
* Час 07:00, саме в цей час прокинулася маша, її ніхто не будив і будильника не було. Сонна дівчина потерла свої очі і глянула на годинник, намагаючись побачити час.
[Б] Мм…. Котра година? Я хоч не поспала? Скільки там? Ше… сім, сім ранку, рівно. Чудово.
* Самопочуття дівчини щось було не дуже, різко почав боліти живіт і нудота. Через силу вона піднялася з ліжка і поклала пряму руку на груди.
[Б] Кхм … фух … вдих … і видих. Щось не краще.
* Незважаючи на біль вона вирішила що біль прийде і почала збиратися. Часу на збори було не багато, так що дівчина почала швиденько збиратися.
[Б] Ну де ця безглузда книга!? Блясти, скажу забула. Скільки часу? 07:57!? Запізнююсь! Так, портфель є, я зібрана. Візьму телефон, та гроші. Головне не забути зайти в магазин і до Юлі. Вона, напевно, хвилюється. Так гаразд, зайду і все розповім. Можна йти тоді.
* Через 5 хвилин вона зібралася і була готова до виходу. Настрій був хорошим, але вона ще не уявляє, що її чекає. Одягнувши куртку та кросівки вона швидко вийшла і вирушила до школи.
{ Тим часом у школі }
[С] Дівчатка, всі ж готові до сьогоднішнього дня?
[М] Запитуєш) звичайно, наш план буде шикарний! Буде весело. Особливо деяким.
-АХАХАХАХХ * Посміялися в один голос четвірка.
[А] І де цікаво наша Бет? Зазвичай у школі вже.
[Е] Напевно запізнюється, або зовсім не буде.
[С] Не говори раніше часу
[А] прийде вона. Я впевнена.
* З хитрою посмішкою сказала дама.
{Повернемося до Бет}
[Б] Сьогодні ще холодніше ніж учора.
* Не хоча але маша зайшла в школу, коли вона входила до школи та нудота яка була вранці знову прийшла не бажано. Зробивши глибокий вдих і видих, вона пішла далі, адже їй треба було йти аж на третій поверх. Коли вона вже дійшла і наближалася до свого класу на порозі її зустріли всіма улюблені четвірки подруг. Побачивши їх, Бет закотила очі і прискорила свій крок.
[С] Стояти! Привіт машо)
* Зупинивши, Софі та її компанія стали спереду неї.
відповіла дівчаткам максимально коротко, бо хотіла пройти це стадо і зайди до класу.
[Б] бувай.
[Е] ну куди? А побалакати?
* Посміхнувшись на всю маша і глянула на Єву.
[Б] Поговоримо на тому світі хіба що. Ідіть з дороги будь ласка.
* Відштовхнувши дівчаток маша пройшла повз них і зайшла в клас, а потім зайняла своє місце біля Бренди.
[Бр] Привіт! Я вже думала тебе не буде.
[Б] Привіт. Та ні, прийшла я. До речі, будь ласка, продиктуй мені свій номер телефону. У мене новий номер, а всі записані номери на старому я не пам’ятаю.
[Бр] А так, звичайно, записуй. +*************
[Б] Ага, дякую.
* Бренда усміхнулася давши зрозуміти що їй не складно. Сама ж машв дістала з портфеля книгу та зошит для уроку і найголовніше це свої навушники. Після підключення їх вона вставила у вуха і включила улюблені пісні. Поки що вона ще не накачала свої улюблені пісні, тому довелося слухати з ютубу. Зробивши яскравість мінімалью, вона включила кліпи і один за одним слухала. У школі в принципі не було нічого цікавого, відсидівши всі уроки дівчина хотіла збиратися та йти. Але..
[С] машо! Почекай.
*Почувши голос однокласниці маша обернулася закотивши очі.*
[Б] Та що їм треба.
[Бр] Не знаю … слухай, може тебе почекати?
* Запитала схвильована Бренда. Адже їй стало страшно за подругу.
[Б] Та ні, йди додому. Зустрінемося завтра!
[Бр] Ну гаразд, до завтра тоді.
*Після Бренда помахала рукою і вийшла з класу.*
[Б] Що ж їм потрібно.
* Пробурмотіла собі під ніс дівчина. Через секунду до маши підбігли Софія, Єва, Поліна та Ганна.
[Б] Що вам потрібно? Ви не просто так прийшли.
[З] Звичайно не просто так.
[М] Ми хотіли з тобою поговорити.
[А] Ходімо за школу. Там саме немає нікого, і зможемо поговорити спокійно.
[С] Дівчатка, давайте допоможіть їй.
* Та показавши поглядом на бідолаху та дала свою команду. Єва та Ганна підійшли ближче і взяли чорняву за руки, і швидше повели за школу.
[Б] Що відбувається! Ви що робите? Відпустіть..
* маша запідозрила щось недобре. У думках вона ставила собі питання «Що зі мною зроблять?» Дівчатка обхопили руки маші і та, як їх не крути, не могла вирвати. За дві хвилини вони вже були за школою, де вже відпустили її.
[Б] Ви мені поясните, що відбувається? Що вам потрібно?
[С] Та заспокойся. Нічого нам не потрібно, окрім одного. Дівчатка)
[Е] Ми зрозуміли.
[Е] Машо, нам треба з тобою поговорити. Тож віддай портфель. Він тільки заважатиме.
[Б] Як може заважати. Так ні, не чіпайте. Я йду додому.
[Е] Нікуди ти не йдеш.
* Поки ті розмовляли Ганна зі спини швиденько скинула портфель з плеча дівчини і потім перекинула його Софі.
[С] Опа, дякую. Дівчатка, ви знаєте, що робити.
[Б] У сенсі? АЙ! Дурні, відпустіть!
[М] Тихо, потерпи трохи.
* Після слів Софі вона підморгнула дівчатам, і ті своєю чергою швидко схопили машу за руки. Тим самим не даючи їй рухатися.
[С] Так, давай подивимося, що в тебе цікавого в портфелі?
* З підступною посмішкою почала говорити дівчина і починавши відкривати портфель маші.
[С] Книги, зошити… ммм…. Що нічого цікавого?
[Б] СОФІЯ НЕ чіпай МОЇ РЕЧІ! Будь ласка, не чіпай!
* Вона вже готова була молити ту що б Софі не чіпала речі, але хіба її це зупинити? Ні. Та й до того ж маша сильно переживала за гроші, які вона взяла. Але саме тут їх і знайшла Софі.
[С] А тут що? О, та гаразд. Наша маша має гроші? І скільки тут… разів, два… сім. Ага, сім двісті. Пристойна сума, дівчатка, ми сьогодні шикуємо.
[Б] Гроші? НІ! Поклади їх на місце! Будь ласка Ні!
* маша як тільки можна виривалася і намагалася кричати. Але хватка дівчат була набагато сильніше її. Це зрозуміло, вона вже другу добу майже не їсть, сил не так і багато.
[Б] Та відпустіть мене вже!
[С] Гаразд, дівчатка відпустіть. Але не тут, а он там.
* Показавши на велику калюжу і посміхнувшись Софі дивилася як бідолаху тягнуть туди.
[А] Ну приємного купання. Міс машо.
* Дотягнувши дівчину до калюжі ті одразу жбурнули її. А потім швидко втекли до Софі.
[С] Чудово зробили, то це нам. А це, хай тут валяється. Пішли дівчата, нам ще в магазини треба йти.
* Почувся з далека сміх подруг, а через лічені секунди вони зникли з поля зору. Тим часом маша у шокованому стані лежала у калюжі.
[Б] …..
* Бет мовчки встала з калюжі при цьому ще один раз трохи сама ще раз не впала. Трусившись від холоду воев все ж піднялася і встала на ноги.
[Б] Ось це я красуня, нічого не скажеш.
* Оглянувши себе Бет вже було все одно, їй хотілося швидше дійти додому. Її речі і портфель лежали за кілька кроків від калюжі, тому чорнява робила маленькі кроки до них. Підійшовши вона сіла навпочіпки взявши при цьому портфель і почала злагоджувати речі які було на асфальті.
[Б] Холодно як, якщо я захворію ще щось взагалі … коли ж це все закінчиться!? Ненавиджу всіх у цьому світі.
* Говорила собі під ніс Бет поки складала речі. Через три хвилини всі речі вона поклала назад. Після чого взяла портфель до рук і швидким кроком пішла на вихід зі школи. Тільки переступивши поріг школи у Бет на очах почали виступати сльози, які вона тримала в собі.
[Б] Д..да бляха. Чому має.. саме зараз!
* Витерши обличчя та не припиняла швидко йти додому. Але за пару секунд….*
{ Глава 8 }
* Бачивши стан своєї подруги, юля тримаючи її за руку вела ту у свою простору кімнату. Сівши з нею на біле ліжко, юля з жалісним поглядом подивилася на стан подруги. Чорнява ж у цей час сиділа нерухливо іноді лише видававши схлипи. З її світлих очей лилися сльози, які швидко стікали її блідими щоками і падали на брудний одяг дівчини. Побачивши зовнішній вигляд і моральний стан подруги юля без роздумів просунулась ближче до маші і обняла її. Коли дівчина відчула теплі обійми своєї подруги, то вчепилася в неї з обіймами у відповідь. Після почала робити великі задишки.
[Е] Тихіше, тихіше… Заспокойся. Потім усе мені розкажеш.
* Говорила тихо юля, буквально шепотівши.*
{Будинок батьків Марини}
* марина спокійно сиділа на своєму кріслі у своїй кімнаті і гортала телефон. Тут почувся голос матері, дівчина щось почула але через те, що була далеко не розчула і не надала значення.
[До] Цукерочка моя! Ти у себе?
* Голос жінки підходив ще ближче і ближче. І вже почувся стукіт підборів по підлозі.
[К] О ти тут моя солодка.
* Сказала мати сімейства після чого елегантно пройшла до дочки і сіла на інше крісло склавши ноги і уп’явшись на дочку.
[К] Мам, привіт. Ти щось хотіла?
[До] Так.
* Посміхнулася маринс і нарешті відірвалася від екрану телефону.
[К] батько поїхав у відрядження на місяць, щоб знала. Ще я зараз буду йти, ми з подругами вирішили піти в караоке.
[К] Я зрозуміла мам. Добре повеселиться вам)
[До] Дякую дорога. Не скучай, і звони якщо що.
[К] Ага.
* Сказала марира і знову повернула голову до телефону, якраз у цей час надійшло повідомлення. Від юлі. Відкривши його і прочитавши, марина здивувалася та зраділа. У себе в голові, на обличчі був серйозний вираз.
[Е] 📱Привіт!з машою все нормально. Ну не зовсім. Коротше, багато не можу писати. Я потім подзвоню тобі і все скажу.
[К] 📱Привіт. Щось трапилося 100%. Чекатиму.
* Надрукувавши повідомлення подрузі, дівчина відклала телефон в інший бік і повністю поринула у свої думки. Давайте ж поринаємо разом із нею. Кілька днів тому дівчина познайомилася в інтернеті з одним хлопцем. Його звуть Лео Стормі, йому 17 років. Закінчує 11 клас. Для неї він буквально принц на білому коні, чоловік мрії. Кенді у прямому розумінні в рожевих окулярах. Так як цей хлопець не такий, як здається їй. З нею він поводиться вишукано, на зустріч приносить букет квітів, завжди гарно одягнений. Але насправді хлопець веде розбійний спосіб життя. Він щодня п’є та палить. У нього купа друзів. Школу він не ходить і зовсім не зациклений на навчанні. Він стоїть на межі відрахування. Живе він разом із бабусею та дідусем, батьків немає. Бо коли хлопцеві було 5 років, його покинули. Бабуся та дідусь особливо не займалися онуком. Він зростав сам собою. Від Марини йому потрібне одне, гроші. Він добре неб маніпулює і хоче викачати гроші. Що далі буде тільки йому відомо.
{ Будинок юлі }
* Написавши повідомлення Марині, Юля відразу відклала телефон і подивилася на подругу.
[Е] Тобі вже легше?
* Запитала дбайливо кучерява. *
[Б] Так, дякую.
[Е] Так що в тебе сталося? Розкажеш?
[Б] Та нічого нового. Тільки Софія зі своєю бандом вкрали мої гроші які я копила.І в калюжу занурювали, на вулиці ще холодно. Хоч би не захворіти. Бо хвороб ходити туди не дуже хочеться.
[Е] Вони що зовсім? Якщо я їх зустріну, то сама в калюжі викупаю. Але надворі холодно, навіть дуже. Давай я зараз тобі свій одяг дам. У нас якраз розмір майже однаковий.
[Б] Та не треба.
[Е] Так подруга, я тебе в такому вигляді не залишу. Зараз щось виберемо тобі.
* Піднявшись юля підійшла до своєї шафи і почала вибирати одяг. Серед усього дівчина знайшла одне худі та чорні штани.
[Е] ось! Дивись, худі та штани. Усі тримай їх і переодягайся. Я поки що на кухню піду, чайник поставлю. Двері я зачиню якщо що.
* Зачинивши ногою двері шафи юля поклала поруч із Бет одяг, а після чого вийшла з кімнати, чекати покм подруга переодягнется.*
* мала після відходу подруги встала і подивилася на одяг. Мовчки вона швидко переодяглася з мокрого брудного одягу в чистий.
[Б] Виглядає не погано, а може і добре, що я зараз не вдома. Мені хоч нудно не буде.
* Легка посмішка з’явилася на обличчі дівчини, але відразу ж зникла коли в кімнату різко зайшла юля.
[Е] Ти вже? Ходімо на кухню.
[Б] Ну йдемо.
* маша спокійно вийшла з кімнати.
* Дівчатка зайшли на кухню де сидів брат Юлі. Дівчата сіли за стіл і почали розмовляти між собою. Через деякий час Рей пішов у свою кімнату у справах, а дівчатка залишилися вдвох. Минуло десь 5 годин. За станом Бет вже і не скажеш, що кілька годин тому вона була заплаканою. Поки юл розповідала одну історію, то вхідні двері відчинилися і почувся голос батьків Рей та Юлі
[Г] Ми вдома. Йдіть сюди.
* Почувши голос дівчата смикнулися зі столу і вирушили до вхідних дверей.
[Е] Я потім розповім, що далі було.
[Б] Обов’язково! Оу, Міс Глорія, Містер Едріан. Вітаю.
[Е] Привіт машо. Ти чому не сказала, що у нас гості доню?
* Запитав батько юлі поки знімав з себе куртку.
[Г] Привіт машо! Юль, треба було сказати. Ми б тортик купили.
[Б] Та не треба було. Тим більше юля сама не знала, що я прийду.
[Г] Оу, ну тоді йдіть за стіл дорогі. Я зараз щось вам приготую смачне.
[Б] Дякую не треба. Тим більше, я вже йду. Я вже засиділася. Темно на вулиці. Тітка переживати буде.
[Е] Мам, тат. Ви йдіть. Я її проведу тоді і прийду.
[Е] Та куди? Ви дві дівчини, а на вулиці вечір. Рей удома? Нехай із тобою сходить.
[Е] тато!
[Е] Тихо! Ми пішли, а ти клич брата.
[Г] Слухай батька юля. Маш, ти заходь частіше до нас. Ми завжди раді гостям.
[Б] Добре, дякую.
* Мама та тато подруги зняли з себе верхній одяг і пішли на кухню, а юля тим часом вирішила швидко домовити історію.
[Е] Так ось! Потім ця Лоліта…
[Р] І що далі?
* Почувся зі спини голос свого брата. Від чого юля смикнулася.
Е] Ти зовсім бляха хворий? А ти не вірила що Рей недоумок. Ось приклад.
[Б] Ахах. Гаразд, завтра тоді розкажеш. А я вже піду. Я одяг свій кинула в портфель. А твою завтра вранці занесу. Ви ж не будете проти, якщо я вранці зайду? Адже до школи не піду 100%
[Е] Так без проблем, йдемо тоді проведемо тебе.
На годиннику було 20:15, а маша тільки йде додому. Добре що її проводять і йти не так штрашно. Але штрашно що її чекає вдома. Бо вона мала прийти ще в три години, і нікому не звонила що затримається. Рей, юля та маша спокійно шли в напрямку дому маші. Маша показувала куди йти, адже ці двоє ще не знають де живе дівчина.*
[ю]- не боїшся додому йти? Ти навіть тіткі не звонила.
[м]- є трохи, ти ж її знаєш. Боюсь уявити що мене чекає.
* сказала нахмурено дівчина, не любила вона всі ці розмови про сім’ю.*
[р]- так дай відбій своїй тіткі, не терпи знущаня.
[м]- хах, легко говорити коли не знаєш що на справді відбувається.
[ю]- взагалі, можливо рей і правий. Спробуй хоть раз дати відпір, я впевнена що вона буде в щоці, і на перший період забуде все.
[м]- не знаю я.. можливо ви і праві.
* всю останню дорогу вони шли мовчки, тільки коли дошли до якоїсь будівлі Маша заговорила.*
[м]- все, ось мій дім. Дякую що провели, було не так страшно.
– нема за що!
* сказали разор брат і сестра.*
[ю]- тоді до завтра, вранці будем тебе чекати.
[м]- до завтра.
* відповіла дівчина і направилась до свого будинку.*
* в квартирі тітки.*
[к]- ну це взагалі вже нахабство! Вісім вечора, а цієї дівчини немає!
* тітка карин була дуже зла на всю ситуацію, навіть Вікі сьогодні отримала від матері. Тому останні години не виходила з кімнати.*
[н]- та заспойся! Глянь на себе, я тебе настільки злою ще не бачив.
[к]- зараз ти ще в мене відхватиш. Якщо вона втікла з дому, я знайду її власно руч вбʼю. Чи ще опіку на мене натравить.
[н]- будь ласка, якщо маща прийде, нічого з нею не роби. Ти і так її губиш.
[к]- обоже, який ти добрий сину. Так, йди до кімнати. І не смій виходити до ранку.
[н]- ага, і тобі надобраніч мамо.
* потім хлопець мовчки встав і пішов до своєї кімнати. А тітка залишилася на кухні чекати на племінницю. Але на її радість Маша незабаром прийша, закрив вхідні двері дівчина почала розуватися. Аж тут на неї налетіла зла тітка, яка получула звук дверів і побігла на нього.*
[к]- погань! Тебе де носило? Ти бачила котра годила? Ти де була?
* Маша хотіла як завжди промочити, і не робити собі неприємності, але згадала слова друзій. По натурі вона не та людина, яка може дати відпір але тут вирішила переступити через себе.*
[м]- це тебе не стосується, і будь доброю не ображати мене.
[к]- в кого це зуби виросли? Малолітня погять ще вказувати мені буде. Ти де була я питаю. І що це за одяг на тобі? А речі? Боже, ти ще і криво рука! Де ти їх вже впустила?!
* почала вже кричати тітка.*
[м]- ще раз мене обізвеш, я піду в поліцію. Де я була? Да боже мій! Я була у подруги! Я знаєш чому? Бо по перше у школі з мене познущалися, але ж тобі це не цікаво. Якщо мене вбʼють, то тобі я все одно буду винна! Я б ще там була, тому що не хочу йти додому, через тебе! Ти найжахливіша людина, навіть мій тато був краще! Ненавиджу тебе!
* нарешті висказав деяку злобу в лице тітки трохи стало навіть легше і спокійніше. Тим часом жінка він висказаного була в повному шоці.*
[к]- що ти сказала.
* не сказав більше нічого жінка зі всієї сили замахнулась і вдарила машу по обличчю, від сильного удару маша не втрималась на ногах і впала, тим самим вдарившись головою об гострий кут стола. Біль пронизив одразу мов по всьому тілу, в очах почало тимніти а ро віску проступала кров. Ще декілька секунд дівчина була в розумі, але потім відключилась.*
[к]- погань! Не смій мене зрівнювати з своїм батьком! Даремно я тебе взяла на опіку! В інтернат тебе потрібно було здати! Не дитина, а біда!
* сказавши це голосно жінка глянула в зеркало поряд, і тут воно одразу впало на тумбу і розбилося. Осколки швидко розлетілися по кімнаті, а деякі попадали на обличчя та шию маші.*
[к]- господи! Ти довго ще будеш симилювати?
* трішки присівши тітка своєю рукою торкнулася плеча племінниці.*
[к]- машо! Машо, погань досить вже.
* трішки потряся тіло дівчини, жінка нарешті помітила кров на голові та шиї.*
[к]- не вже..
[н]- мам, що тут сталося? Що впало?
* в цей час з кімнати на гріхіт вийшов Назар, пройшовши пару шагів він помітив багато скла і мати на вколішки. А позаду лежачу Машу.*
[н]- МАМ! Що в біса сталося.
[к]- викликай швидку.
Anzel
