Закохана осінь

Закохана осінь,
Золота й чарівна,
Квапиться у гості,
Казкова царівна.

Тихо шумить осінній дощ,
Прозорий мокрий і холодний,
Тепло від бабиного літа,
Знов розчинилося в безодні.

Причарувати можеш лиш думками,
Причарувати можеш почуттями,
Причарувати лише ти так вмієш,
Золота пора ти вже розумієш.

Твій погляд причаровує лукаво,
У цю чарівну осінь золотаву,
І довгими холодними ночами,
Ти ніжно зацілуєш до безтями.

Поглядом ловлю посмішку приємну,
Завжди солодкий гріх у нічку темну,
У справжніх почуттях немає меж,
Бо ти щиро кохаєш і я тебе теж.

Хто ж знає, що і коли може творитись?
В закоханих думках замріяних поетів,
Закохане серце шампанським іскритись,
Чи спогади осінніх чарівних сюжетів?

20.09.2022
Віра Дукач.