закоханий у твою самоту
Те від чого стогнеш розриває повну спальню і я стою залишаю лиш одну розтерту мазю
Ти хапаєшся за пальці судомить так ніби в останнє,
барабанні перетинки тріскаються і це не жарти
з них ллється кров та це ніщо не значить заправляй постіль нумо страждати
Викручуватись від болі різати рани
це все так весело ніби насправді ми і є творцями своєї справи
темніють хмари все сіріє пробило носа чую тліє моє одиноке тіло
незграбність сонця не влучає у рамки мого храму
І я намагаюсь не кричати мільйонами
одних із мільйонів голосів
Чому ми завжди залишаємось самі?
І я показую цьому світу, своїм письмом,
що дірка з космосу забирає все з собою і любов.
Вона перетворилась на діління
Немає справжнього безслівно
Ця земля ніколи не була райом
Вона тримає серце страхом.
dedysenka
Закохатися у твою самотність
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
