Капличка закрита . Тільки п’ята.
Але мама на колінах під дверми
І проси Бога , за свого солдата,
І щоб ніколи не було війни.
Ось сходе сонце і воно зігріє
Слова, що молять мамині уста.
Росою падає сльоза, але живе надія
Все буде добре, хоча доля непроста.
Ми проводжаєм діти в школу,
Весільну подорож і навіть в чужину.
Але ніколи, чуєте , ніколи!
Не хочем проводжати на війну.
Стояла мама на колінах зранку
Просила Бога, потім тихо встала,
І їй побачилось ,що син стоїть на ганку,
А з ним онука, мов барвінок кучерява.
Вони щасливі, райдуга схилилась,
І під вікном троянда розцвіла,
Черешня – матінка до хати притулилась,
Так, все збулось, закінчилась війна!!!!
ЛАРИСА ЗАКІЄВА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
