Замертво воюючи

Позаду себе нічого я не маю,
Вперед мене помста лише зазиває.
Боржок повернути повинен я гаду,
Який вбив сім’ю мою пострілом з «граду».

І смерті для мене вже не існує,
Бо Одного разу я вже помирав,
Коли після пострілу «граду» проклятого,
Дитині своїй очі сам закривав.

Не знаю конкретно, хто в мене поцілив,
Забравши дитину мою назавжди.
Для мене це вже взагалі неважливо,
Я ворогу смерть лише маю нести.

Немає різниці для мене хто ти,
Навпроти стоїш - значить смерті повинен,
За те, що ніколи в своєму житті
Я більш не побачу своєї дитини.

Життя після смерті для мене настало.
Смерть просто безсило мене обліта,
Коли зустрічаюсь я з нею обличчям,
Бо двічі не може вбивати вона.

Спиною до мене смерть більше літає,
І разом зі мною вбива ворога.
Якщо б побратимів моїх не чіпала,
То були б ми з нею як брат і сестра.

Я жодного сенсу не бачу в житті,
Безпрограшно зараз за смертю ганяюсь -
Або ворогів всіх своїх переб’ю,
Або із сім’єю своєю побачусь.

17-10-2022