Темна вулиця бридка
ненавидіти-сили мати
на це щоб як
біль біля стегна
мучила і знову вранці
прокидатись час від часу
голосно щебечуть птахи
застрелив би з свого плеча
бо граматику люблю я трактувать
як весілля Молотова і Ріббентропа
заплутавсь путтю мойого дому
а втім ,начхати
йду, втікаю що б мати
запхала в хлів мене одного
не хочу я такого дому
стогну
Іуда сказав що так і треба
Мені за все що я казав
учора – а сьогодні вже неділя
тож спіткається моя надія
бути вчителем і сином
тому хто пхав у всі ідеї рило
бо лиця не мав напевно
і напрямок тримав in dietro
усі тут Фаусти , окрім мене
На третій день з’явилось небо
на шостий – вже забув не пам’ятаю
бо забути чесно я хотів
і вивчивсь це робити вправно
От думу маю , розстріл справедливо?
Чи собак напхать на ліво?
Набридло мати розум вільний
якщо не бачу я себе таємно
бо сліпий , а так це круто
дуже світло , дуже мудро
спиляв собі останню палю Так що, я крила маю?
А знаю я що я людина
Deus думав що на це питання дав
Заповіт ясний я маю
Якщо думаю- вважаю
сенс є бути тим
кого я знаю
маю
А я знаю , не людина
покидьок , тварина
син чогось я вибору
і ти чийсь є виродок
Раб-це слово застаріле
На вулиці уже стемніло
біжи додому
на сьому хмару
Et mori ти сьогодні
згоден?
Моральний компас
Та нащо треба?
Є ж питання голосне
Думаю , а ти плесни
Вино , і дай мені дві скибки хліба
Не вибирай – будь мучеником
так швидше отримати безоплатну допомогу
і якщо забув дорогу
викинь , і допий свій розум
сором
Тато?!
