Він любив запах її волосся
По краплях збирав на кожне "завтра"
Він любив її погляд
Бо не бачив в її очах безодні
Він любив, як вона говорить
Бо в її словах впізнавав щось своє
Він знав, коли була найбільше вразлива
Так хотів тоді бути теплим дощем
Він хотів, аби побачила його місто
Пройшлась його слідами по мокрій бруківці
Він любив розчісувати їй волосся
І просто мати простір "на двох" якнайдовше
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
