Між пелюстками я засну,
Травою вкритий, тихо, мирно.
Без відчуттів скочусь в пітьму,
На кілька днів усе притихне…
І не шукатиму там снів,
В проваллі там, де дна не видно.
І я буду… я знов буду
Гуляти в полі, тихо, мирно…
Чому зі мною лише тьма?
І світ на цьому… зупинився.
Не знаю, та пісня твоя
Мені тепер все більше сниться…
Трава торкається руки…
Вона, як шовк, легка та ніжна.
Та знаєш… розкажи мені,
Чому забув я, що вже пізно?
Андрій Кліщ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
