Заплакало росою ніжне літо…
Вже відпустив мене сердечний жаль.
Тримаю у руках чудові квіти,
Образи всі та смуток,- прощавай!
На вітрі тріпотять листочки клену…
Проміння засліпило далечінь…
Замружу очі – там трава зелена,
Мандрую стежками, а в небі синь…
Гуляю я проспектами по місту,
Навколо посмішки, улюблена пора…
Купаюся у морі позитиву!
Чарівна сила від енергії добра…
Вже звечоріло…небо барвами покрилось…
Алмазним блиском засвітилася Зоря…
Я знову на Венеру задивилась,
У невагомість прошепчу слова.
ND💞
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
