-
Заплети мені, мамо, косу,
як в дитинстві колись плела.
І пусти погулять мене в роси,
у смарагдові трави села.Хочу знову відчути я спокій,
і вдихнути надію в добро.
Залишивши весь Всесвіт жорстокий,
що на кожному ставить тавро.Обніміть мене, літні тумани!
Заблукайте в суничних лісах.
І загоїть невидимі рани,
скрийте сльози в зелених очах!Дайте вдосталь набратись сили,
в краю тім, що мене зростив.
В домі тім, що мене любили,
і у вітру, що відпустив...Заплети мені, мамо, косу,
Дай відчуть материнське тепло...
Ти пробач мені, дуже прошу!
Що додам тобі срібла в чоло...11.11.2019
Барчук Р
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська