Як умру, то поховайте
(граф Олег XXV Фальдрум Яковлев)
Як умру, то поховайте
Мене на узвишші,
Де ліси і гори рідні,
Де поля безгрішні.
Щоб замок мій і Бальденхафф
Виднілись здалека,
Щоб земля, яку я любив,
Завжди була крепка.
Щоб ліси шуміли тихо,
Співом величавим,
А народ жив, наче в казці,
Духом сильним, славним.
Як впаде неправда зла,
Як свобода прийде,
Тоді знов моя душа
Радість віднайде.
І коли прийде той час,
Що кайдани впадуть,
З крові ворогів залізо
Волю відкують.
То мене у пам’яті
Добрим збережіть,
Не забувши серед лісу
Слово проречіть.
У великій, дружній спілці,
В новій, вільній хаті,
Пом’яніть мене ви, друзі,
Чисто і завзято.
Ярослав
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
