Затишшя війни у тилу. Вересень 2023

Війна ввійшла у стадію нову,
Нагадує «де бУли 8 років»,
Коли уламками залишилась в тилу
І Обстрілами інтенсивними на фронті.

Ніхто новини майже не читає,
Заклик «війна» не бередить серця.
Навіть сирена вже не заважає
Картини мирні бачити у снах.

Відстань до горя збільшилась в рази,
Хоча воно таке ж і в тому ж місці.
Ця відстань збільшилась в середині души,
Шкіра товстА вже зустрічає вісті.

І навкруги своїх все менше нині.
Всі замикаються у власному житті.
Велика відстань тих, хто головою в мирі,
Із тими, змушений хто жити у війні.

І світ вже не такий, як був раніше, -
Ногу ми чуємо частіше, ніж плече.
Нам плями наші тикають в обличчя,
Тим виправдовуючи власний інтерес.

Втома війни всіх по кутах розкинула.
У цих кутах кожен шукає щось своє.
В них відпочити кожен намагається,
Поки війна з кута не дістає.

За все це дуже совісно перед тими,
Хто «дякує» почути вже не зможе,
Пред тими, завдяки кому кути зʼявились,
Хто племʼя з цих кутів гонить вороже.

15-09-2024