Там променем дивним світилося небо,
Заходило сонце за край…
Пелюстками квітів вклонялися стебла,
Ховалися мрії у рай.
І колір лаванди, духмяним прощанням,
Зі шлейфом над полем землі…
Вальсує за обрій, вечірнім зітханням,
Брат вітер у марево сни.
Десь блиски цвітіння квіток фіолету,
Виднілися в промені чар…
Якесь незбагненне бажання до злету,-
Торкнутись крізь простір до хмар!
Мелодія вітру заграла сонату.
Зітхнула вечірня краса…
Вже ніч на порозі, пора зустрічати,
Вітається зірка ясна.
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
