Розп‘ятий на хресті ,стерпів свій біль скалічених кісток,
За всі гріхи земні,вдягнув вінок терновий.
Замість вина ковтнув ганьби ковток,
Прийнявши смерть в смиренності й любові.
Прийняв всі муки за людські гріхи.
Був закатований він підлості рукою.
Та все одно читав він кАтам молитвИ,
Що розділили його ризи між собою.
Своєї віри не відрікся на одрі.
Чекав спасіння для всьго земного,
Та глузували фарисеї перед ним,
Лише почув-спаси себе самого.
Він словом ніс в серця людей любов,
Бо ближньому не забажаєш горя
І пролилася з рани вода й кров,
В останнє прокричав: «Чому покинув,Боже?»
НевІдомі нам Господа шляхи,
Бо дав нам скуштувати ту тернину.
Дай ,Боже ,нам пройти часи пітьми.
Дай ,Бог ,народу воскресіння й миру.
21.12.2022.
Автор : Верховчанка
( Людмила Сун-Дун-Чан)
