За горою поле маками покрито
Може це не маки – воїни лежать
Що життя віддали за країну – матір?
Й далі на сторожі тут вони стоять
Може це не маки ,а кров молодая
Яка проливалась на святій землі
Є таких багато ,що й ніхто не знає
На якому полі , де вони..й чиї..
Сотні тут, напевно ,може і ще більше
Скільки болю й горя місце це несе
Так що навіть сонце за хмарою стало
Й скоса поглядає на поле сумне
Поле це все квітне і надалі буде
Ранки зустрічати й місяця красу
Тільки не побачать вже цього солдати
Що останнім бачили, – це лише війну
Людмила
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
