За сонцекраєм

І ллється! Ллється, лине, лине
Мелодія-душа.
Нехай ніколи не загине,
най житиме в серцях!

В серцях.
В думках, у пісні милій!
Я ж милу пригорну.
Бо світ цей сірий – дуже сірий.
Та з піснею живу…

Вона – це зіронька моя,
Це мій дороговказ.
Така пронизлива, влучнà
Витає в небесах!

У небі. Небі голубім
Де хмароньки висять
Неначе пісенька сумна
у сірі дні дощать.

У небі! Небі золотім
У сонцекрай летять!
Серед небесних володінь
Вони, дзвінкі, звучать…

Цей звук, тихенький-гучний
Проймає до ниток.
Який би світ не був нудний
Несе нас до казок.

Софі Н