Брати слов’яни Речі Посполитої,
Історією занепаду, підйому та звитяги вкритої.
В слов’янськім братстві нашім пора нам
Висновки зробити, та засудити братовбивства історичні,
Історію оту ганьбою признати.
Для того все зробити,
Щоб більше таке не повторилось.
А далі в мирі й злагоді нам жити.
Коли панування в рідні розбрат мав,
Коли брат брата убивав,
Фундамент панування нашого, війни дощ стрімко підмивав.
В час цей радий до нестями московит,
Приховавши свій оскал, лапи свої потирав.
Чекав виснаження нашого,
А тоді вже нападав, добивав і панував.
Пам’ятайте, що в сім’ї ми слов’яни не одні,
Є в нас кровні ще брати.
Вони нашого коріння, і вони нам є рідня.
Як пиріг нас розділили, і розпалася сім’я.
Прийшов час всіх зібрати за один родинний стіл,
Тоді знов запанує любов, злагода та мир.
Потрібно висновок зробити,
Для того щоб гідно жити.
В очі не давати пускати туман,
Не куплятись на обман.
Для того, щоб на вулицях наших гралась,
Юрба веселих дітей слов’ян.
В.Є. Панченко
