Боже дай нам сил,
Щоби не забракло.
Бог, допоможи,
Щоби мимовіль –
– не розбив я скло,
І не взяв ті дрізки
Разом із вином
що дарує біль.
Господе, помилуй
Я ледве тримаюсь:
Щоб одного ранку
не розтяти жил..
Хтось гартує дух свій;
Хтось вартує гнів свій;
Серед них – ким стати:
Я ще не рішив.
Десь він був повільний;
Десь – горіла срака;
Ну а десь і зовсім – не знаходив путь.
Тож за що ти, Боже
Поробив маньяка?
Чому така дяка?
В чому твоя суть?
Інколи забутий;
Деколи побитий;
Загалом звичайний –
але всі женуть..
Відповідь на це нам
Господь не підкаже,
Адже там на небі –
його засміють.
Олесь Шиш
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
