Наче саксофон, звучиш в середині, ти мелодійно
Божеволію я тебе, благаю тільки не сповільнюй ритму
Відчути ж музику, жадаю кожну ноту, я повільно
Смакувати буду я тебе, я ж мед, повільно питиму
Пшеницею, що сяє золотом, волосся впало в твою руку
Я відчуваю серденьком своїм, солодкий твій полон
Не припиняй ти музику, не зупиняй мою солодку муку
Ось виривається із глибини душі, протяяяяжний стон
Велика амплітуда вібрації звуку, і я падаю в безодню
Супер акцентоване, чітке стаккато, г’ліссандування
Прийом за допомогою язика фруллато чи тремоло
Солодкі нотки, як мурашки, біжать по тілу, це Кохання
Спраглі губи, оксамитових торкаються, жадібно грудей
З кожним міліметром шляху поцілунки, нижче й нижче
Чумацький Шлях до троянди 🌹ніжної, що горить, веде
Чим нижче гарячі трояндові поцілунки, тим Кохання вище
Музикальний вечір плавно перейшов, в глибоку ніч
Відповідно нот, серця обох палають, в полум’ї Кохання
В ритмі музики, ми звучим з тобою, віч-на-віч
Фактично ніч, а Сонцем сяє в серденьку, золотий світанок
Високу ноту ти ж береш, як завжди, завзято віддаєшся
Вже видно, як на шкірі оксамитовій, мурашками заграло
Саксофон 🎷 звучить і ллється в тобі, остається
Шепочеш ти мені на вушко: “Сильніше, хочу ще, мені це мало!”
На стегнах, що тремтять від насолоди, роси засвітилися
Пальці, губи 🌹 трояндові, на високих нотах 🎷 саксофон
Серденько виривається з грудей, воно змолилося
Не зрозумієш зразу, чи крик я чую з вуст твоїх, чи стон
М. Т./21.01.23р.
Михайло Тарасенко
