Як смерть залізла в голову твою,
Коли я радісно вітала ночі,
Не розуміла на яку біду
Очікування справдились охоче.
Я відчувала, плакала, кричала,
Як звістка про твою дурну
Болючу смерть прийшла до краю
І я розпласталась на білий світ.
Останній раз ми попрощалися з-пів року.
Тоді ми ще не знали твій сюжет.
Ми думали, що в листопаді палім
Зустрінемо новий масний квартет.
Думала, що встигну я добігти,
Запригнути і мчатись мов гепард
До твоїх очечок, чорних мов перлинки,
І мокруватого чорненького носà.
А ні, світ вирішив інакше,
Подумав, що не треба другий шанс
Для нас з тобою, моє рідне щастя,
Для нас з тобою, моє любе Ш.
Каріна Кочура