Зграя

Ми йдемо, як буря по чорному лісі,
Ми — зграя, що знає ціну своїй силі.
Не кличемо милості, не просимо ласки,
В очах наших — холод, у серці — безстрашність.

Ми разом — мов хвиля, що б’є без упину,
Нас не зупинити, бо ми — єдиний клин.
Вітер нас кличе, і кров закипає,
У світі, де слабкість — смерть обіймає.

Самотній вовк може бути хоробрим,
Але зграя — це блискавка в дикому морі.
Ми падаємо разом, і разом встаємо,
За своїх до кінця, бо честь — це основа.

Не кожен здатен піти поруч з нами,
Не кожен готовий віддати все клятві.
Але хто відчув, як гаряче серце палає,
Завжди буде часткою нашої зграї!