Здається, що уже немає слів,
Ми бачимо куди дійшла гнила нога «руського міра».
Уже не чується в Бахмуті той пташиний спів,
А в Маріупольців мабуть пропала віра.
Не скоро спробуєм солодких кавунів Херсонських,
Ніхто не знає коли вийде мирне сонце.
Коли вже небо перестане бути сірим?
Коли ми переможем злого звіра?
Я хочу бачити веселі посмішки дитячі,
Забути й викинути з голови жіночі плачі.
Поїхати на море під Одесу,
І взяти в літаку обід від стюардеси.
На пляжі я куплю смачнючу пахлаву,
Як страшний сон, ми будем згадувать війну…
Хельга
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
