Зеленооке місто

Тебе я міг би полюбить,
Та не люблю,
Роса роситься не від щастя —
Від жалю.
Зеленооке місто тихих мрій,
В якім здіймаються каштани удогір,
Повір, що трохи згодом полюблю,
Й не зможу із тобою розпрощатись,
І опинюся, наче у раю —
В Зеленоокім місті тихих мрій,
Мені б здійснити з них хоча б одну.
Антон Шаталов