Горить вогонь та не в печі,
А на полях пшеничних.
Зерно горіле на землі
Вже хлібом не утіше.
А вітер здує попіл вщент,
На зраненому полі.
В вогні страждає Божий дар
І не впаде в долоні.
Земля втомилась від вогню ,
Поля твої й долини.
Дай Боже нашим ворогам
На цій землі погинуть.
За нашу зранену красу
У нас ще хвате сили.
Навіки знищити орду,
Не їм ми хліб ростили.
10.07.2022.
Автор:Верховчанка
(Людмила Сун-Дун-Чан)
Людмила Сун-Дун -Чан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
