Дрімає вечір в колискових,
Вже нічка падає сніжком
І вікна, мов ясні зірниці,
Мерехкотять собі разом
Блукає вітер — дим розгонить,
Він, як хлопчисько жартівник,
Із завірюхою все ходить,
І сажу трусить із під стріх
Не чутно вже ніде ні люду,
Пусті дороги і стежки
Піду і я і спати буду,
А завтра знову треба йти
Андрій Кліщ
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська