Зимовий сон, хатки дрімають,
ставок під кригою стоїть.
Дерева “руки” посхиляли,
щоб більш солодких снів приснить.
Верба уже не кучерява,
вона схилилась і до води.
Та де ж вода? Води немає,
а тільки лід твердий лежить.
Від вітру віти б’ються, б’ються
та кригу цю вже не пробить.
А в неба сльози льються, льються.
Ну, що ж це з світом? Що робить?
Усе замерзло, навіть небо..
Та ні, не все, пташки літають,
кружляють полем день за днем.
Чого ж вони вже не співають
свої пісні про рідний край?
Забули пісні.. Не до цього!
Харчів нема, оце біда!
Зимовий сон, хатки дрімають,
ставок під кригою стоїть..
Городна Яна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
