Знай на що ставиш гроші

у всесвіту був свій калькулятор
зі своїми особливими формулами
все що лишалось —
чекати помсти
не помсти, відплати
повернення, або бумерангу
називайте як хочете, немає різниці
допоки ще не трясуться зіниці
і нога не підпригує швидше за серце
та це відплата, мало відбутись те це
буває всяке
питаєш, за що
та бог його знає…
а потім по колу:
проблема, відплата,
проблема, відплата
та висновки самі не прийдуть
допоки дві сторони не зрівняються двома смугами
однаковими, як вони самі
так мало статись, ви ж самі все знали
всі формули були давно відомі
не треба вдавати що ви не чекали своєї долі.
смішно.
вдаєте ніби не знали
а сумнів в голові сміявсь над вами.
чекав, тряс ногою
глядів на годинник
ніби ставив рекорд
скільки цього разу?
-вдвічі більше
це добре? погано?
-глупіше,
немає надії вже на щось більше
роздратовано казав той.
та кому судити,
тим кому не жаль той сумнів відкрити
відкрити, тобто сказати чесно
все як було.
ви ж можете грати за правилами честі
чи є вона в вас?
смішно.
вдаєте що є,
насправді ж немає
власний розсуд та удача за вас завжди грає
хоча ж знаєте де біле де чорне
де добре, де зле
могли б зупинитись, задуматись, знаю
це складно, задовго
та навіть не цікаво
краще вдавати що все пройде належно
вдавати що життя саме все розсудить,
а пір’я залишиться сухе після води
сумно, сумнів ж поставив ставки
а ви так запросто програли

Трапляється