-
А знаєш, я нарешті відпустила,
Це сяйво мрій, яке мене губило.
І знаєш, та образа вже не прийде,
Бо вибір мій - не жити в користь злидням.А знаєш, я так довго плакала, страждала,
Все думала, та що ж зі мной не так?
Не розуміла поклику нахабно,
Доки упевненість не взнала я на присмак.Ти знаєш, зараз я щаслива,
Не дивлячись, що з донькою сама!
Я піднімаюся з колін невпинно,
Потрохи створюючи нову версію життя!Ти просто знай, лише хорошого бажаю,
Ти посміхайся, змінюйся, іди вперед.
Роби все те, що серце тобі скаже,
Але мою сім'ю облиш насамперед!©_Alex.aaa_virshi_
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська